Роз’яснення щодо післязбирального дозрівання насіння
Післязбиральне дозрівання є природним механізмом захисту рослин. Воно запобігає передчасному проростанню насіння ще на рослині та забезпечує збереження його життєздатності до настання сприятливих умов.
Тривалість цього періоду залежить від культури, сорту, погодних умов під час вирощування та є генетично зумовленою ознакою. Незавершене післязбиральне дозрівання може ускладнювати визначення посівних якостей насіння та негативно впливати на польову схожість.
Оскільки насіння озимих культур висівають уже через 1,5-2 місяця після збирання, важливо створити умови, які сприятимуть швидкому завершенню цього процесу. Одним із найважливіших факторів є правильне зберігання насіння. Для цього рекомендується:
– своєчасно очистити насіння після збирання;
– довести його вологість до оптимального рівня;
– забезпечити належний доступ повітря;
– застосовувати сонячне або повітряно-теплове прогрівання;
– використовувати активне вентилювання підігрітим повітрям.
Практика свідчить, що повітряно-теплова обробка значно підвищує схожість насіння та покращує його врожайні властивості. Активне вентилювання забезпечує інтенсивний повітрообмін у товщі насипу, насичує його киснем та сприяє рівномірному проходженню фізіологічних процесів. Водночас під час вентилювання необхідно враховувати особливості різних культур:
– насіння зернобобових культур (гороху, квасолі, кормових бобів) є чутливим до розтріскування, тому температуру підігрітого повітря обмежують до 30-35°С;
– насіння олійних культур можна вентилювати повітрям температурою до 60°С, однак надмірне нагрівання може спричинити нерівномірне висушування;
– для дрібнонасінних культур важливо враховувати невеликі розміри насіння та його фізичні особливості.
Під час післязбирального дозрівання насіння активно споживає кисень. Якщо у сховищі з’являється характерний «комірний» запах, це свідчить про необхідність термінового провітрювання. Провітрювати насіння рекомендується за відносної вологості повітря не більше 60-70 %, коли температура зовнішнього повітря нижча за температуру в приміщенні. Це допомагає уникнути утворення конденсату та зберегти якість насіння.
Контроль схожості потрібно проводити кожні чотири місяці, а остаточну перевірку посівних якостей – за 15-20 днів до початку сівби.
Перевірити показники якості насіння можна в акредитованих лабораторіях, зокрема в Державній установі «Полтавська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби», таких як: чистота та відхід насіння, домішки насіння інших рослин, схожість та енергія проростання, вологість, маса 1000 насінин. За результатами лабораторних досліджень замовнику видається «Протокол випробувань». Адреса лабораторії: м. Полтава, провулок Заячий, 10 б.
В акредитованих лабораторіях для подолання стану спокою насіння застосовують спеціальні методи, передбачені ДСТУ 4138:2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначання якості» та включають:
– попереднє охолодження до 5-10°С;
– попереднє прогрівання протягом 7 діб за температури 30-40°С;
– попереднє промивання;
– освітлення протягом 8 годин кожної доби та інше.
Насіння є основою врожаю, тому необхідне дбайливе ставлення до нього не лише в період вирощування, а й під час доведення його до посівних кондицій та зберігання, включаючи створення оптимальних умов для його післязбирального дозрівання.
Combine harvester working in the wheat field.