Про типові публічні договори приєднання та суттєві зміни для споживачів комунальних послуг
01.05.2021 набрав чинності Закон України від 03.12.2020 № 1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» (далі – Закон № 1060).
Згідно із Законом №1060 внесено низку змін до Законів України, зокрема: «Про теплопостачання», «Про метрологію та метрологічну діяльність», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», «Про житлово-комунальні послуги». Внесені зміни передбачають комплекс важливих рішень як для підприємств галузі, так і для споживачів комунальних послуг
Згідно із змінами, внесеними Законом № 1060 до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон), передбачено запровадження публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг. Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг. Публічні договори приєднання вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. Публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:
1) плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;
2) плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України (частина п’ята статті 13 Закону).
При цьому зазначаємо, що співвласникам багатоквартирного будинку надається право у будь-який час змінити вид договору у разі прийняття ними рішення про обрання моделі договірних відносин у багатоквартирному будинку.
Відповідно до визначення, наведеного у статті 1 Закону, плата за абонентське обслуговування – це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов’язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов’язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Відповідно до абз. 7 п. 14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов’язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.
При цьому зазначаємо, що наказом Мінрегіону від 28 грудня 2021 року № 358 «Про внесення змін до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 січня 2022 року за № 93/37429) були внесені зміни до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315, шляхом викладення її у новій редакції.
Даними змінами передбачено:
– врегулювання питання щодо визначення та розподілу обсягу спожитої теплової енергії не тільки за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку, а й розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати;
– новий метод визначення обсягу витрат теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, а також на опалення приміщень з індивідуальним опаленням;
– визначення та розподіл обсягу теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води у будівлі/будинку, на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання;
– розрахунок максимальної частки споживання теплової енергії в опалювальному приміщенні без приладу обліку;
– удосконалення принципу розподілу теплової енергії між споживачами, приміщення яких облаштовано приладами-розподілювачами;
– конкретизовані загальні правила розподілу спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг, в тому числі введено поняття «середньодобового споживання»;
– виправлення формули щодо визначення загального обсягу споживання теплової енергії спожитої у будівлі/будинку при виході з ладу або втраті вузла(ів) комерційного обліку;
– скасування коефіцієнтів, які застосовуються при розподілі обсягів спожитої теплової енергії у будівлі до приміщення, не оснащеного вузлом розподільного обліку, а також введення нових коефіцієнтів, що враховують площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку;
– врегулювання питання щодо визначення обсягу спожитої теплової енергії окремим приміщенням будівлі/будинку, яке має окремий інженерний ввід зовнішньої інженерної мережі або окреме відгалуження перед вузлом комерційного обліку;
– виправлення існуючих у методиці термінів та введення нових, в тому числі виключено поняття «неопалюване приміщення» та введено поняття «норма споживання теплової енергії у будівлі/будинку».