Повитиця – вкрай небезпечна карантинна рослина!
Батьківщиною повитиці польової, рослини паразиту, вважають Північну Америку, звідки вона й поширилася всім світом, переважно разом із насінням різноманітних сільгоспкультур. В Європі її було виявлено близько 1900 р., а вже у 1914 – му цей карантинний емігрант – агресор «прописався» і в Україні, на Одещині. Саме тут повитиця натуралізувалась і почала швидко поширюватися далі з неочищеним насіннєвим матеріалом люцерни та конюшини.
Повитиця польова є типовою рослиною -паразитом. Стебло ниткоподібне, жовте чи помаранчево-жовте, витке, сильно розгалужене, діаметром до 1 мм. Воно обвивається навколо рослин живителів і прикріплюється до них за допомогою особливих утворень — гаусторій. Справжнього коріння немає. Листки недорозвинені, лускоподібні. Квітки дрібні, білі або зеленувато-білі, на коротких ніжках, зібрані в густі китицеподібні суцвіття. Чашечка напівкуляста, гладенька, блискуча. Плід — притиснуто – куляста двогнізда коробочка, у якій міститься 2–4 насінини. Насіння округле, неправильної форми, з двома пласкими сторонами, шорсткувате, жовтувато-сірого або коричнево – сірого кольору із випуклим носиком. Довжина насінини — 1,25–2,5, ширина — 1–1,5, товщина — 0,75–1 мм. Маса 1000 насінин — 1–1,25 г.
Повитиця польова розмножується як насінням, так і вегетативно — частками стебла. Знайшовши «жертву», повитиця двома-трьома обертами обвиває її і візуально начебто призупиняє свій ріст. У цей час, використовуючи поживні речовини із нижньої частини стебла, проросток повитиці, у місцях дотику з ураженою рослиною, утворює особливі органи — гаусторії (або простіше кажучи — присоски). За їхньою допомогою паразит глибоко проникає у камбій та провідні тканини пошкодженої рослини і починає вбирати з рослини воду із розчиненими у ній поживними речовинами, які надходять із ґрунту.
З утворенням гаусторій проросток втрачає зв’язок із ґрунтом і повністю переходить на паразитичний спосіб життя. Закріпившись на рослині -господарю, паразит поступово обплітає її по спіралі, розгалужується і переходить на сусідні рослини. Для повитиці польової характерний практично необмежений ріст та здатність до галуження, а тому один екземпляр паразита за порівняно короткий період може обплутати десятки сусідніх рослин. Як світлолюбний вид повитиця польова розвивається у середніх та верхніх ярусах рослин.
У другій половині літа, по мірі того, як активність вегетативного росту спадає рослини переходять до утворення квіток (тобто генеративного росту) та плодоношення. Цвітіння повитиці польової спостерігається у червні — серпні, плодоношення ж триває із липня до пізньої осені. Насіння достигає через два – три тижні після початку цвітіння, а осипається пізно восени. Одна рослина повитиці польової утворює до 15 тис. і більше насінин, що зберігають схожість у ґрунті протягом шести – семи років.
Основним джерелом поширення повитиці польової, рослини-паразиту, є погано очищене насіння польових культур. Поряд із висівом недостатньо очищеного насіння виняткове значення у поширенні бур’яну також мають й інші аспекти виробничої діяльності людини.
Транспортні засоби, сільськогосподарська техніка та знаряддя, зрошувальні канали, заражені органічні добрива та зернові відходи — все це відмінні засоби поширення насіння повитиці. Так, під час збирання с/г культур із невеликого вогнища бур’яну насіння «розсівається» комбайном площею всього поля, а разом із внесенням гною, куди воно потрапляє внаслідок годівлі тварин зараженими рослинами, чи за налипання на робочі органи знарядь — взагалі розноситься всіма полями сівозміни.
Під час планування заходів боротьби із повитицею польовою слід чітко усвідомлювати два моменти. Перший: якщо бур’ян уже уразив культурну рослину, то знищити його можна переважно тільки разом із нею. Другий — позбутися повитиці вкрай складно. Повна ліквідація вогнищ цього бур’яну потребує тривалої і дуже копіткої роботи, часто впродовж декількох років систематичного його знищення у вогнищі зараження.
З питаннями щодо карантинної рослини – повитиці – звертайтеся до Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області за телефоном (0532) 60 – 68 – 00, електронна адреса: fito@polvet.gov.ua