Навчання з питань безпечного поводження з пестицидами. Частина 2
Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області продовжує надавати матеріал за Програмою навчання осіб, діяльність яких пов’язана з транспортуванням, зберіганням, застосуванням, торгівлею пестицидами, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.06.2023року № 1264.
Ця інформація буде в нагоді для осіб, які мають на меті успішно пройти перевірку наявності чи відсутності необхідних знань і навичок з питань безпечного поводження з пестицидами та в подальшому отримати свідоцтво про проходження навчання з питань безпечного поводження з пестицидами.
В попередній статті ви мали змогу ознайомитись з системою захисту рослин в Україні та її основні елементи. На разі, до вашої уваги матеріал за підтемами 2 – та 3 з першої теми навчань.
Підтема 2. Інтегрована система захисту рослин, її складові.
Інтегрований захист рослин – комплексне застосування методів для довгострокового регулювання розвитку та поширення шкідливих організмів до невідчутного господарського рівня на основі прогнозу, економічних порогів шкодочинності, дії корисних організмів, енергозберігаючих та природоохоронних технологій, які забезпечують надійний захист рослин і екологічну рівновагу довкілля (стаття1 ЗУ «Про захист рослин»).
Сучасна інтегрована система заходів ґрунтується на застосуванні агротехнічного, хімічного і біологічного методів захисту рослин. Головною концепцією є оптимізація хімічного методу на основі критеріїв доцільності застосування пестицидів з урахуванням чисельності популяції шкідників, наявності ентомофагів, ступеня стійкості сортів проти пошкодження шкідниками й ураження збудниками хвороб.
У технології захисту рослин значну увагу необхідно приділяти фітосанітарному стану посівів. Сигналізація строків проведення захисних заходів розглядається як важлива частина цієї технології. Тому в технологічних схемах обстежувальні роботи з виявлення шкідливих організмів відіграють важливу роль.
Інтегрований захист передбачає зменшення масштабів використання пестицидів за рахунок доступних нехімічних методів і засобів, які дають змогу значно зменшити чисельність популяцій шкідників, збудників хвороб і бур’янів. Він, таким чином, є основою управління фітосанітарним станом посівів і насаджень сільськогосподарських культур, складовою частиною комплексу заходів для управління рівнем продуктивності та якості продукції.
Інтегрований захист насамперед передбачає проведення профілактичних заходів, що сприяє зменшенню загального використання пестицидів і пестицидного навантаження на одиницю площі.
Раціональне використання пестицидів передбачає їх застосування в той період, коли шкідливі організми перебувають у найбільш чутливій до них фазі.
Підтема 3. Прийняття рішень щодо застосування пестицидів. Економічний поріг шкідливості.
ЕПШ (економічний поріг шкодочинності) за Законом України — це рівень витрат на здійснення фітосанітарних заходів, тобто це такий ступінь інтенсифікації шкідників, при якому величина очікуваної втрати врожаю вища, ніж загальна вартість процедур захисту. Економічні пороги шкодочинності показують, який ступінь ураженості посівів може привести до втрат врожаю, що перевищує вартість захисних заходів.
Для ефективного запобігання втратам врожаю від шкідників, хвороб рослин і бур’янів та раціонального витрачання матеріальних ресурсів необхідне прийняття оперативних конкретних рішень щодо проведення тих чи інших захисних заходів.
Необхідну для цього інформацію становлять дані спостережень за фітосанітарним станом кожного окремого поля.
Провідна роль у сучасних інтегрованих системах захисту рослин належить імунологічному методу. Вирощування стійких сортів є їх обов’язковою складовою частиною і необхідною умовою зведення до мінімуму використання пестицидів.
Агротехнічні заходи в інтегрованих системах захисту рослин спрямовані не лише на створення сприятливих для росту й розвитку рослин умов та підвищення їх продуктивності, а також на обмеження розмноження шкідливих організмів і тому рекомендується їх проводити незалежно від наявності тих чи інших шкодочинних об’єктів.
Особливо важливе значення мають агротехнічні заходи для знищення бур’янів, зокрема такі, як якісний обробіток ґрунту, додаткова передпосівна культивація під озимину, досходове та післясходове боронування просапних культур, міжрядний обробіток.
Тактика застосування хімічних захисних заходів в інтегрованих системах має свої особливості. Рішення про використання пестицидів приймають на основі критеріїв доцільності їх застосування. Критерієм для прийняття рішень про застосування інсектицидів для захисту посівів чи посадок сільськогосподарських культур від шкідників є економічні пороги їх шкідливості.
Ці показники розроблені окремо для кожного виду шкідника.
Економічний поріг шкідливості (ЕПШ) – чисельність шкідника, при якій затрати на боротьбу з ним окуповуються ціною збереженого врожаю. Показники чисельності шкідника обґрунтовані щодо зниження врожаю на 3-5%. ЕПШ = ( З ∙ Н ∙ Р ) / ( Ц ∙ В ∙ К ) , де З – затрати на захист від шкідника; Н – коефіцієнт накладних витрат; Р – коефіцієнт рівня рентабельності; Ц – ціна продукції, грн/ц; В – втрати врожаю на одиницю щільності шкідника; К – коефіцієнт біологічної ефективності обробки інсектицидом.
Основними критеріями доцільності застосування фунгіцидів є строки обробки культури та дані короткострокового прогнозу. Строки обробки пов’язують з фенологічними фазами розвитку рослин, найбільш чутливими до зараження збудниками хвороб. Протруєння насіннєвого матеріалу – обов’язковий профілактичний захід в інтегрованих системах захисту рослин.
Критерієм доцільності застосування гербіцидів є показники ступеня забур’яненості посівів. При цьому під час обліків окомірно визначають переважаючі види, що необхідно для правильного вибору відповідних препаратів. Рівнем відліку шкодочинності бур’янів для просапних культур є 10шт./м2 , для культур суцільного посіву – 5% співвідношення бур’янів і культурних рослин.