Обережно! Хлібний жучок-вусач
У результаті фітосанітарного моніторингу агроценозів кукурудзи у Полтавській області, відмічено появу та поширення хлібного жука-вусача (Dorcadion carinatum Pall.).
Осередками існування та первинними стаціями його масового розмноження можуть бути перелоги, толоки, вигони, межі, пустирі й навіть невеличкі ділянки, забур’янені пирієм. Шкідник може зустрічатися на чорноземах, глинистих і солончакових ґрунтах.
Жуки зазвичай виходять із лялечок восени й зимують у ґрунті. Іноді зимують також і лялечки. Яйця відкладають у квітні – на початку травня на рослини пирію, товстоногу, пшениці ярої та озимої, у вигризений щілиновидний отвір у піхві листка біля самої поверхні ґрунту. Ембріональний розвиток продовжується 15–17 діб. Відродження личинок відбувається наприкінці травня – початку червня. Через 15–20 діб після відродження личинка покидає стебло й переміщується в ґрунт, де харчується корінцями злаків і можуть нанести значну шкоду культурі.
Пошкоджують кукурудзу, пшеницю, ячмінь, овес і дикорослі злаки. Жуки з’являються рано навесні після танення снігу і незначного прогрівання ґрунту. Переміщуються вони переважно вранці та в другій половині дня, в спекотний період ховаються під грудками ґрунту, в тріщинах, під камінцями. Харчуються злаками, поїдаючи листя і перегризаючи паростки біля самого ґрунту.
Заходи боротьби. Для обмеження поширення жука-вусача та запобігання його шкідливості на сільськогосподарських посівах злакових культур слід дотримуватися наступних заходів: знищення на орних землях заростей пирію та інших злаків; використання ловчих канавок, по периметру сільськогосподарських угідь, що межують із можливими резерваціями вусача, які жуки не в змозі подолати, тому що вони позбавлені крил; застосування протруйників насіння інсектицидної дії.