Гарбузова блішка – небезпечний карантинний шкідник картоплі та інших пасльонових культур
Гарбузова блішка (Epitrix cucumeris) належить до небезпечних карантинних організмів, які становлять серйозну загрозу для виробництва картоплі. Окрім Epitrix cucumeris, значної шкоди також завдають інші види цього роду, зокрема Epitrix tuberis.
Дорослі жуки виходять після перезимівлі навесні. Масовий літ триває приблизно 10 тижнів. Через 7–10 днів після виходу самки починають відкладати яйця. За один сезон одна самка може відкласти до 200 дрібних білуватих яєць.
Личинки білі, тонкі, циліндричної форми, завдовжки від 5 до 12 мм, із коричневою головною капсулою. Зимують переважно дорослі жуки у рослинних рештках і верхньому шарі ґрунту. Залежно від виду та кліматичних умов шкідники можуть розвиватися в одному або кількох поколіннях протягом року.
Дорослі жуки живляться листям картоплі та інших рослин родини пасльонових, вигризаючи характерні дрібні отвори діаметром близько 1–1,5 мм. Комахи добре стрибають, що значно полегшує їх поширення на посівах.
Найбільшої шкоди завдають личинки Epitrix cucumeris та Epitrix tuberis, які живляться коренями та пошкоджують бульби картоплі. На поверхні бульб утворюються численні дрібні звивисті борозни під шкіркою, що значно погіршує їх товарний вигляд і знижує якість, особливо насіннєвої картоплі. При цьому личинки всередині бульб не розвиваються.
Окрім прямої шкоди, блішки можуть бути переносниками окремих бактеріальних хвороб та вірусних інфекцій рослин, що підвищує їхню економічну небезпеку.
Поширення шкідника можливе разом із:
- насіннєвою та продовольчою картоплею;
- рослинними рештками;
- ґрунтом;
- сільськогосподарською технікою та інвентарем, забрудненими ґрунтом.
Контроль чисельності гарбузової блішки ускладнюється тим, що її рослини-живителі широко поширені як на сільськогосподарських, так і на необроблюваних територіях. Крім того, клімат багатьох країн Європи є сприятливим для її акліматизації та подальшого поширення.
Фітосанітарні заходи
З метою недопущення занесення та поширення карантинного шкідника на території України необхідно дотримуватися таких заходів:
- не допускати ввезення ґрунту та садивного матеріалу із залишками ґрунту;
- забезпечувати ввезення підкарантинної продукції лише за наявності фітосанітарного сертифіката;
- проводити обов’язковий фітосанітарний контроль, огляд та, за потреби, відбір зразків підкарантинних матеріалів;
- у разі виявлення карантинного організму застосовувати передбачені законодавством фітосанітарні заходи, зокрема повернення вантажу країні-експортеру або його знищення.
Дотримання вимог фітосанітарного законодавства є важливою складовою захисту території України від проникнення та поширення небезпечних карантинних організмів, які можуть завдати значних економічних збитків аграрному сектору.
