Вчасно знищуйте злісний бур’ян – Ваточник сирійський!
Останніми роками в області відмічено на полях, в садах та городах швидке поширення за короткий час бур’яну Ваточника сирійського. Вже кілька років ваточник сирійський є одним з найлютіших ворогів кожного агронома. З’являючись на полях, ваточник вперто витісняє культури та розростається з майже неймовірною швидкістю. А оскільки ця рослина вирізняється високою посухостійкістю та морозостійкістю, а також має дуже добре розвинену, міцну та розгалужену кореневу систему, боротися з нею вкрай важко.
Щоб розпочати боротьбу з набридливим бур’яном Ваточником сирійським або попередити його появу, необхідно «знати ворога в обличчя».
Ваточник сирійський – багаторічна трав’яниста рослина роду ваточникових. Стебло прямостояче, заввишки до 1,5 м, листки великі, квітки червоні, запашні, зібрані суцвіття, насіння з пучком сніжно-білих волосків. Росте як бур’ян, який важко вивести. Ваточник сирійський експансійна рослина (рослина яка захоплює велику площу). Квіти мають сильний нектарний запах. Цвіте в липні впродовж 30-35 днів. Рослина розмножується насінням та корінням.
Боротьбу із цією рослиною необхідно проводити – хімічним способом, оскільки механічне втручання (оранка, прополювання та інше) призводить до появи нової великої кількості рослин, які з’являються із сплячих бруньок.
Оскільки цей злісний бур’ян має розгалужену кореневу систему, він виснажує грунт на вміст поживних речовин та знижує вологість.
При попаданні насіння в грунт воно швидко проростає і протягом вегетаційного сезону утворює «колонію» рослин. Ваточник має досить високу енергію росту, тому вже у червні – липні може значно перевищувати такі сільськогосподарські культури, як соняшник, цукровий буряк, кукурудзу, пшеницю, сою, ріпак. Вирубування або зрізування (механічне видалення) рослин тільки стимулює подальший розвиток кореневої системи, що в свою чергу призводить до збільшення «колонії». Якщо не проводити жодних заходів для знищення цієї рослини – то протягом 3 – 5 років поле перетвориться в суцільну колонію бур’яну Ваточника сирійського.
Обов’язковою умовою успішного контролювання ваточника сирійського у посівах сільськогосподарських культур, є своєчасне проведення обстеження посівів з визначення видового складу сходів бур’янів у фазу сім’ядоль з метою наступного проведення захисних заходів. Звичайно, найкращим рішенням було б застосування гербіциду, який би ефективно знищував ваточник у посівах. Але сьогодні, на жаль, немає такого засобу, який би мав доведену ефективність у боротьбі саме з цим бур’яном. Дуже міцна та добре розвинена коренева система рослини успішно чинить опір дії гербіцидів, тому ЗЗР впливають лише на надземну частину ваточника, пригнічуючи його ріст та розвиток, але не знищуючи.
На сьогодні жоден виробник пестицидів не може запропонувати аграріям гербіцид, який би повністю знищував ваточник сирійський. Оптимальний вихід з ситуації, коли на полях з’явився ваточник — обробка гербіцидами у ранні строки, на початкових стадіях розвитку бур’яну. У фазах сім’ядолі та 1-2 листків ефективність гербіцидів досить висока, вони дозволяють повністю «випалити» надземну частину рослини та дати змогу культурі випередити бур’ян у розвитку й скласти йому достойну конкуренцію. У ваточника сирійського у фазі 6-8 листків появляється в сокові – молочко, яке блокує надходження гербіциду, тому в цій фазі застосування гербіциду не ефективне. Протягом 3 – х тижнів- ( проходить повторне відростання рослин) після обприскування доцільно не проводити скошування або інше механічне знищення рослин, щоб не стимулювати розвиток кореневої системи. За потреби обробіток повторюється.
Ваточник, що зійшов з насіння і не встиг розвинутись, доволі легко контролюється великою кількістю препаратів. Як показує практика, найкращі результати дає поєднання кількох гербіцидів з різними діючими речовинами або використання препаратів, що містять 2-3 діючі речовини. За даними польових досліджень, ефективним був обробіток препаратами: Торнадо, РК (діюча речовина — ізопропіламінова сіль гліфосату, 486 г/л) + ПАВ Адью(для підвищення ефективності препарату) – 4-5л/га+5л/га; або Гліфовіт (діюча речовина — ізопропіламінова сіль гліфосату) та Гліфовіт Екстра (діюча речовина — калійна сіль гліфосату), а також пестициди на основі клопіраліду.
У посівах соняшника також хороший результат показали препарати: ЄвроЛайтнінг Плюс (діючі речовини — імазамокс та імазапір) та Пульсар Плюс (діюча речовина — імазамокс), у посівах кукурудзи препарати: Егіда, КС(діюча речовина — мезотріон) – 0,35 л/га; та Стеллар, РК (діючі речовини — дикамба + топрамезон) – 1,1-1,25 л/га; Елюміс 105 OD, МД (діючі речовини — мезотріон та нікосуль-фурон), у посівах озимої пшениці препарат: Деметра, КЕ(флуроксипір – метил, 350г/л) – 0,5 л/га. Ці препарати знищують надземну частину бур’яну й обмежують її відростання наступного сезону.
Після збору озимої пшениці на полі де був Ваточник, необхідно щоб відріс бур’ян, після цього площу обробляють кільчатим котком, дають бур’янам відпочити від стресу 3 дні і застосовують гербіциди гліфосатної групи. Для кращого впливу гербіцидів, ph води повинно бути 5,5. Щоб цього показника досягти на 1т води беруть 15кг сульфату амонію.
Такі гербіциди, як Стеллар чи ЄвроЛайтнінг Плюс, стримують ріст ваточника та пригнічують його(бур’ян не росте далі і не дає насіння). Кореневу систему бур’яну вони «вбити» не можуть, але сьогодні на ринку й немає препаратів, які б могли це зробити.
Агрономи, яким вже довелося стикатися з проблемою появи ваточника сирійського на власних полях, говорять, що ефективних хімічних засобів, які б допомогли боротися з бур’яном при вегетації культури, майже немає.
Бакові суміші препаратів на основі дикамби, клопіраліду та гліфосату дають певний ефект, але є деякі тонкощі. Вносити гербіциди слід тоді, коли ваточник досягає 10-11 см у довжину. Саме в цей час у рослині активно йдуть процеси фотосинтезу та відбувається рух поживних речовин до коренів. Внесення гербіциду в цей період дозволяє «подати» суміш препаратів до коренепаростків і тим самим значно пошкодити чи навіть вбити рослину. Найбільш ефективно проходить боротьба з ваточником у посівах кукурудзи, оскільки по цій культурі можна застосовувати відповідні препарати.
Крім хімічного методу боротьби не слід забувати й про агротехнічний: дотримуватися сівозмін, проводити різноглибинний обробіток ґрунту, «виснажувати» бур’ян на полях. Найкращим методом «виснаження» зараз визнано залишення поля під паром та застосування «смертельної» дози гербіцидів в оптимальні для цього строки вегетації ваточника. Також потрібно не допускати цвітіння ваточника та потрапляння його насіння на поля. Саме з цим часто виникають певні проблеми.
Одним з основних переносників насіння цього бур’яну можна вважати комбайн. Він збирає культуру на одному полі, «підхоплює» там насіння ваточника чи частинки його коренів (цій рослині притаманне також вегетативне розмноження), а потім переїздить на інше поле та залишає там «сюрпризи» для агронома. Комбайни при переїзді з поля на поле ніхто ретельно не чистить від рослинних залишків, от і розповсюджується бур’ян набагато швидше, ніж це могло б відбуватися природним шляхом.
Як би там не було, але простих рішень у боротьбі з ваточником сирійським на сьогодні не існує. Оптимальні результати можна отримати лише при поєднанні хімічного захисту посівів з продуманою агротехнікою та дотриманням «правил безпеки»: ретельною очисткою сільгосптехніки при переїзді з поля на поле, механічним видаленням дорослих рослин, щоб не допустити їх цвітіння.
Позитивні результати отримано, де на посівах кукурудзи сходи ваточника сирійського обробляли сумішшю препаратів: Тітус (діюча речовина – римсульфурон) – 50 г/га + Мушкет (д.р. йодсульфурон – метил натрію) – 60 г /га + прилипач ТРЕНД – 90г/га.
Також обробітки проводили у фазу розвитку ваточника сирійського – 6 – 8 листків гербіцидами Банвел або Компас (д.р. дикамба) + Раундап (д.р. гліфосат). Загибель рослин становила від 68 до 94%.
Обприскування можна проводити сумішами:
- Чистопол ( д.р. ізопропіламінна сіль гліфосату) – 10 л/га + Хлібодар ( д.р. 2,4 – дихлорфеноксиоцтової кислоти 2 – етилгексиловий ефір) – 0,5 л/га + Осотин (д.р клопіралід) – 0,4 кг/га + Сяйво ( прилипач) – 200 мл/га;
- Чистопол ( д.р. ізопропіламінна сіль гліфосату) – 10 л/га + Чистець ( д.р. флуроксипір) + Осотин (д.р клопіралід) – 0,4 кг/га + Сяйво ( прилипач) – 200 мл/га;
Дослідження по пошуку найбільш ефективних заходів для знищення ваточника сирійського показали, що сама ефективна боротьба, це осіннє внесення гербіцидів, коли у бур’яну іде відток в корінь поживних речовин. Проводять в цей період обприскування бур’яну гербіцидами ранцевим обприскувачем.
Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області враховуючи масову небезпеку поширення Ваточника сирійського застерігає про небезпеку розповсюдження злісного бур’яну та закликає до своєчасного проведення боротьби з ним, на початкових стадіях розвитку бур’яну коли він тільки з’являється на даній ділянці, не допускаючи утворення насіння та створення нових вогнищ.