Бактеріоз винограду (хвороба Пірса) Xylella fastidiosa wells et al. – небезпека для садивного матеріалу
Ця бактеріальна хвороба уражує 359 видів деревних та трав’янистих рослин, що належать до 75 різних ботанічних родин, серед них слива, персик, вишня, груша, дуб, бук, ясен, в’яз, платан, клен, вільха, горіх, лаванда та інші. Симптоми прояву залежать від господарів і комбінацій штамів бактерії. Головною рослиною-господарем є виноград.
Найбільш характерними симптомами первинного прояву інфекції є опік листків. На початковій стадії помітне раптове висихання або “обпікання” (листя злегка жовтіє або червоніє по краях у білих і червоних сортів винограду відповідно). Згодом краї листка раптово сохнуть, біля відмерлої тканини утворюється хлоротична зона, тоді як інша частина листкової пластинки залишається зеленою. Засихання листків триває кілька днів або тижнів, залишаючи на них низку скупчених зон зміненого кольору і відмерлої тканини. На пізній стадії розвитку хвороби відбувається відмирання кореневої системи слідом за відмиранням надземної частини виноградної лози.
Багато видів рослин є безсимптомними носіями, що сприяє поширенню інфекції. Збудник бактеріозу проникає в судини ксилеми винограду блокуючи транспортування мінеральних поживних речовин та води, порушує нормальний перебіг фізіологічних процесів в рослинах. У наступні роки уражені рослини розвиваються повільно, при цьому утворюються слабкі хлоротичні пагони, що залишаються життєздатними впродовж одного-двох вегетаційних періодів.
Ця хвороба надзвичайно шкодочинна і небезпечна як для фермерських господарств які вирощують плодові, ягідні культури, так і для невеличких присадибних ділянок, а також насаджень в міських парках і скверах. Потенційні втрати врожаю на уражених кущах винограду можуть сягати 50—80%.
Розповсюдження захворювання відбувається із зараженим садивним матеріалом: саджанцями та живцями. Між рослинами бактерія переноситься численними видами комах, які живляться ксилемним соком.
Ситуація, яка склалася з хворобою Пірса Xylella fastidiosa Wells et al. в Європейському регіоні призвела до прийняття жорстких фітосанітарних заходів в рамках Євросоюзу та по відношенню до інших країн-партнерів в міжнародній торгівлі. З 14 серпня 2020 року діє Регламент Комісії (ЄС) 2020/1201 щодо заходів по запобіганню проникненню та розповсюдженню в межах Союзу Xylella fastidiosa (Wells et al.), ознайомитись з яким можна за посиланням
Особливо важливими є зазначені у цьому Регламенті умови ввезення рослин, які можуть бути господарями X. fastidiosa на територію ЄС з третіх країн, в тому числі й з України.
Відповідно до статті 28 Регламенту експорт з України до країн Європейського Союзу рослин для посадки, що належать до родів або видів, зазначених у Додатку І до Регламенту можливий у випадку, якщо Національна організація захисту рослин України повідомить Європейську Комісію про статус Xylella fastidiosa (Wells et al.) в Україні на підставі проведених перевірок, з відбором зразків та проведенням фітосанітарної експертизи (аналізу) з використанням тесту, визначеним Додатком ІV до Регламенту.
Наразі хвороба поширена окремими вогнищами в декількох європейських країнах – Італії, Іспанії, Франції та Португалії. Тому вітчизняним імпортерам садивного матеріалу слід обов’язково пересвідчитись, що в місцях вирощування такого матеріалу збудник хвороби відсутній.
При надходженні об’єктів регулювання з імпортними вантажами повинні бути вжиті відповідні фітосанітарні заходи:
– забороняється ввезення садивного матеріалу із заражених зон країн розповсюдження захворювання;
– обов’язковий огляд та фітосанітарна експертиза саджанців;
– у разі виявлення захворювання повернення вантажу, а при неможливості повернення вилучення та знищення.
При виникненні запитань або необхідності консультації, прохаємо звертатися до Відділу контролю у сфері насінництва та розсадництва Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області за телефоном (0532) 60-76-45, електронна адреса: fito@polvet.gov.ua.