Пасічники із усіх куточків Полтавщини завітали на конференцію, присвячену розвитку бджільництва в регіоні
25 лютого 2020 року на базі Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області відбулася широкомасштабна науково – практична конференція на тему «Механізм впровадження інформаційної платформи між бджолярами та сільськогосподарськими підприємствами. Законодавча база у бджільництві».
В роботі конференції активну участь прийняло біля 100 учасників, серед них бджолярі з усіх куточків області, юридичні та фізичні особи-підприємці, що займаються,бджільництвом, представники громадських, наукових організацій та освітніх закладів галузі бджільництва не лише Полтавської, а і Миколаївської, Донецької Харківської областей та м.Києва, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування. Активну участь в конференції взяли керівництво та фахівці Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області.
Обговорили важливі питання реєстрації пасік, екологічно обґрунтованого застосування пестицидів, основні паразитарні хвороби бджіл, вплив бджіл на врожайність сільськогосподарських культур, міжнародний моніторинг процесу хімічної обробки рослин, вимоги до виробництва меду в Україні, прогнозування змін, які чекають на бджільництво вже найближчим часом, підготовку аграріїв до весняно-польових робіт та співпрацю з бджолярами області.Сергій Павлов, перший заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, відмітив, що бджільництво – це серйозна галузь, яка має чимало питань і не менше проблем. І найсерйозніша – це взаємовідносини сільгоспвиробників, фермерів та пасічників. Незважаючи на те, що є затверджений порядок взаємодії і внесення засобів захисту земель та рослин, щороку гинуть бджоли. Але це проблема не лише Полтавщини, а і всієї України.
Олег Палій, заступника директора Департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації дав оцінку сучасному стану українського бджільництва та висловив думку стосовно перспектив його розвитку.
Наталія Сенчук, голова громадської спілки «Обласне об’єднання «Полтавський пасічник» відзначила високий рівень розвитку на Полтавщині бджолярської справи, наголосивши, що бджільництво може стати прибутковою галуззю, створити додаткові робочі місця лише за умов гармонізації дій і зусиль пасічників та агровиробників, приватного бізнесу й законодавчої бази, яка створювала б сприятливі умови для розвитку виробництва меду та супутніх продуктів.
Раїса Кравченко, начальник відділу державного контролю Управління безпечністю харчових продуктів та ветеринарної медицини, наголосила, що державна реєстрація пасіки є обов’язковою для суб’єктів господарювання, які займаються утриманням та розведенням бджіл. Крім цього відмітила на необхідності отримання ветеринарно – санітарного паспорту на кожну пасіку, та зауважила, що недотримання бджолярами вимог чинного законодавства ускладнює або навіть унеможливлює позитивне вирішення проблемних спірних питань, що можуть виникнути під час ведення господарської діяльності.
Про онлайн – систему державного моніторингу застосування пестицидів «GRAND EXPERT» розгорнуто розповів віце – президент Громадської організації «GRAND EXPERT» Олег Рижських. До слова, діяльність цієї організації має на меті сприяння зменшенню шкідливого впливу хімічних речовин, які використовуються людьми в процесі захисту рослин, на навколишнє середовище та пошук шляхів мінімізації їх шкідливого впливу на людину. Саме з цією метою розроблено та запроваджено Моніторингову систему хімічної обробки рослин Grand Expert, яка є інструментом взаємодії та комунікації між бджолярами та аграріями, які здійснюють обробку рослин пестицидами. На думку Олега Рижського, використання вказаного інтернет- ресурсу, зокрема запропонована система моніторингу покращить комунікацію між агровиробниками та пасічниками.
Про вимоги національного законодавства та міжнародних стандартів до впровадження до систем управління безпечністю харчових продуктів при виробництві меду та продукції бджільництва говорила Юлія Слива, к.т.н., доцент кафедри стандартизації та сертифікації с/г продукції Національного університету біоресурсів і природокористування України, аудитор ISO 22000, FSSC 22000, НАССР.
Лілія Верховод, начальник відділу контролю за обігом захисту рослин Управління фітосанітарної безпеки наголосила, що основними принципами державної політики у сфері діяльності , пов’язаної з пестицидами і агрохімікатами, є пріоритетність збереження здоров’я людини і охорони навколишнього природного середовища по відношенню до економічного ефекту від застосування пестицидів і агрохімікатів. Проте, які саме пестициди використовують агропідприємства і в якій кількості, чи законно вони ввезені до країни і чи не використовуються заборонені або з вичерпаним строком придатності проконтролювати важко, як наслідок – гинуть бджоли, знищуються посіви сільськогосподарських культур. Тому, дотримання правил транспортування, зберігання і застосування засобів захисту рослин, та інших препаратів – є однією із головних умов, щоб не допустити забруднення ними або їх складовими навколишнього природного середовища і продуктів харчування.
Значний інтерес викликала доповідь Ольги Кухар, юрисконсульта громадської організації «Асоціація холдингових компаній». Яка в своєму виступі говорила про шляхи мирної та взаємовигідної співпраці аграріїв та пасічників.
Олена Сіренко, завідувачка сектором вивчення хвороб бджіл ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» в доступній формі розповіла про хвороби бджіл та необхідні ветеринарно – санітарні заходи на пасіках.
Дуже цікаво було почути інформацію про запровадження та дію інформаційної платформи між бджолярами та сільськогосподарськими підприємствами в Луганській та Донецькій областях від Василя Руденко, фахівця відділу економічного розвитку проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України».
Метою зібрання є об’єднання досвіду бджолярів області та досягнення науковців країни, створити умови для конструктивного діалогу між представниками влади та громадських інституцій у галузі бджільництва, розробити пропозиції та рекомендації щодо подальших кроків для посилення захисту бджіл, покращення екологічної ситуації, впорядкування відносин між різними учасниками агросектору, підвищення якості та безпечності продукції.
Із впевненістю можна сказати, що такі зустрічі науковців та практиків є корисними для всіх учасників зібрання і висловлюємо сподівання на проведення таких масштабних заходів в подальшому.