Текстильні вироби та вимоги до їх маркування
Текстильний виріб – будь-яка сировина, напівфабрикати або готові вироби ручного чи промислового виготовлення, які складаються виключно з текстильних волокон, незалежно від комплектації та використання.
Вимоги до етикетування та маркування вмісту складників сировинного складу текстильних виробів в Україні визначені в Технічному регламенті назв текстильних волокон і відповідного етикетування та маркування вмісту складників сировинного складу текстильних виробів, що затверджений Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 28 липня 2020 року № 1408.
Даним технічним регламентом визначено, що для опису сировинного складу текстильних виробів на етикетках та маркуванні текстильних виробів повинні використовуватися тільки ті назви текстильних волокон, що визначені в додатку 1 до даного Технічного регламенту.
Назви текстильних волокон не повинні використовуватися для позначення інших волокон незалежно від того, чи вони вживаються самостійно або як корінь слова чи як прикметник.
Так, наприклад, термін «шовк» не може використовуватися для позначення форми або особливого виготовлення неперервної нитки прядінням волокон.
Тільки текстильні вироби, виготовлені виключно з одного волокна, можуть мати етикетку або бути марковані як «100 %», «однорідні» або «повністю».
Винятком є текстильний виріб, що містить не більше ніж 2 % інших волокон від маси готового виробу, також може розглядатися як виріб, що виготовлений виключно з одного волокна, за умови, що ця кількість є обґрунтованою з технічних причин за належної виробничої практики та не є результатом систематичного додавання.
Текстильні вироби при наданні на ринку повинні мати етикетки або маркування з умістом складників сировинного складу текстильного виробу.
Якщо до складу текстильного виробу входять декілька волокон, то такий виріб повинен мати етикетку або маркування з назвою та відсотком за масовою часткою всіх складових волокон у порядку зменшення маси.
Під час введення в обіг текстильного виробу виробник повинен забезпечити наявність етикетки або маркування та достовірність інформації, що міститься в них. Якщо виробник не є резидентом України, імпортер повинен забезпечити наявність етикетки або маркування та достовірність інформації, що міститься в них.
Інформація на етикетуванні або маркуванні зазначається державною мовою.
Етикетування та маркування текстильних виробів повинно бути надійним, легко розбірливим, видимим і доступним, а етикетка надійно прикріплена.
Також, звертаємо увагу, що виробники зобов’язані зазначати на продукції або її упаковці своє найменування та місцезнаходження, назву, тип або номер моделі, номер партії або серійний номер, назви складових частин тощо у випадках та в порядку, визначених законодавством.