Східна плодожерка – небезпечний шкідник!
Східна плодожерка вважається небезпечним шкідником, від її діяльності страждають персики, абрикоси, сливи, груші, яблуні, айва, вишня. Попри свою назву є багатоядною і шкодить не лише плодам, а й листю та пагонам дерев.
Східна плодожерка поширена в Україні, а саме на Заході, Центрі та Півдні нашої країни. Grapholitha molesta Busck має досить складне походження – відомо, що її батьківщиною є Східна Азія, далі вона потрапила у США, а вже звідти у Південну Європу.
З середини квітня по травень, коли повітря прогрівається до 15 градусів, відбувається виліт метеликів першого покоління східної плодожерки. Також навесні відбувається кладка яєць, при цьому на персику, вишні та сливі самки це роблять на нижню сторону листя, на яблуню – з верхньої сторони листя. Влітку яйця відкладають на плоди. Через 6-12 днів з яєць вилуплюється гусінь, яка вгризається у верхівку пагона та харчується ним. У цих місцях можна помітити екскременти та краплини камеді.
Довжина гусені 12-15 мм, вона червоного кольору з коричневою головою. Одна гусениця може ушкодити 5-6 пагонів чи листків та 2-3 плода, за сезоннароджується 4-6 поколінь.
Східна, або персикова, плодожерка — це маленька метелик з розмахом крил близько 15 мм, що належить сімейству листовійки. Її передня пара крил пофарбована в сіро-бурі тони з біло-перламутровими штрихами і чорною окантовкою по краях. Задні крила мають світлу сіро-коричневе забарвлення. Обидві пари крил персикової плодожерки облямовані сірувато-білою бахромою. Тільце метелики забарвлена в темно-сірий колір. Самець і самка відрізняються тільки розміром — самка трохи крупніше.
Східна плодожерка є сутінкової метеликом. Вона найбільш активна ввечері і рано вранці. Самки здатні здійснювати польоти на відстань не більш 50 м, а самці в пошуках самок можуть долати відстані до 300 м. Східна плодожерка поширюється по світу разом з фруктами, живцями, саджанцями і тарою.
Зелені плоди, поїдені гусеницями, загнивають і, не встигаючи дозріти, опадають з дерева. Дозрілі плоди, поїдені шкідниками, втрачають товарний вигляд і, як правило, відбраковуються при сортуванні на реалізацію. У період масового розмноження східна плодожерка здатна пошкодити до 100% врожаю персиків і 70% айви і груш. Вона небезпечна ще й тим, що надзвичайно плодюча і швидко поширюється. Однак своєчасні заходи по боротьбі з шкідником можуть допомогти врятувати садові господарства від спустошливих набігів.
Заходи захисту від шкідника: забороняється ввезення в Україну плодів, саджанців, живців, заселених східною плодожеркою. Протягом вегетаційного періоду проводяться обстеження багаторічних насаджень плодових культур візуально та з використанням феромонних пасток. Візуальні обстеження проводять: перше — в кінці травня, друге — липень-вересень, в період достигання плодів.
Захист фруктових садів від східної плодожерки також здійснюється у поєднанні агротехнічних та хімічних заходів: знищення рослинних решток (культивація, дискування, оранка); перекопування пристовбурових кругів у плодових садах; щоденне збирання падалиці; вирізування і знищення заселених гусеницями пагонів. Для системного хімічного обробітку, допустимі препарати проти плодожерок в дозах і кратності обробок, що дозволені «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».