Гороховий зерноїд (брухус)
В Україні горох є найпоширенішою урожайною зернобобовою культурою – джерелом рослинного білка. Порівняно короткий вегетаційний період і здатність накопичувати азот у грунті, завдяки засвоєнню його з повітря бульбочковими бактеріями, роблять горох одним із кращих попередників озимих культур.
Здавалося б, для того щоб мати стійкі врожаї якісного гороху, слід лише чітко виконувати технологічні вимоги вирощування, й результати цієї роботи порадують. Однак на заваді одержанню високих і сталих урожаїв гороху стають численні багатоїдні шкідники, які за масового розвитку й не проведення захисних заходів можуть знищити вегетативні та генеративні органи культури.
Із тих, що пошкоджують зерно, найнебезпечніший є гороховий зерноїд (Bruchus pisorum L).
Гороховий зерноїд (брухус) — жук завдовжки 4,5–5 мм, чорний, вкритий рудувато-бурими та білуватими волосками. Зимують жуки всередині зерен, з якими потрапляють на поле під час сівби, також — у скиртах соломи, рослинних рештках, під корою дерев тощо. У фазі бутонізації жуки перелітають на посіви, заселяючи крайові смуги. Самка жука відкладає яйця лимонно-жовтого кольору на стулки молодих бобів. Через 6–10 днів відроджуються личинки, які вгризаються в середину бобів, а згодом — у недостигле зерно, де живляться його вмістом, розвиваються до лялечок і жуків та залишаються в ньому. У насінині може поселитися від 1 до 3 личинок. Підвищена чисельність жуків на полях спостерігається наприкінці травня, у фазу утворення вусиків і особливо під час появи бутонів та на початку цвітіння. Жуки живляться пилком і пелюстками квіток.
Насіння, пошкоджене зерноїдом, непридатне для сівби і не використовується на продовольчі цілі. Шкідник виїдає великі порожнини, знищуючи до 50% ендосперму. Різко зменшується схожість насіння.
Заходи захисту
• дотримання сівозміни та своєчасні збирання й обмолочування гороху в оптимальні й стислі строки;
• лущення стерні зразу ж після збирання й глибока зяблева оранка — ці операції не дадуть можливості вилетіти тим жукам, які залишилися в полі в зерні, що осипалося;
• використання стійких сортів, зокрема зеленозерних, які, порівняно із жовтозерними, менше пошкоджуються зерноїдом;
• обприскування насіннєвих і фуражних посівів гороху інсектицидами у фазі бутонізації — початку цвітіння проти горохового зерноїда за наявності 10 жуків на 100 помахів сачком або 10 жуків на 100 рослинах посівів, дозволеними препаратами згідно із чинним «Переліком…».
Під час проведення захисних обробок необхідно суворо дотримуватись регламентів застосування препаратів. Також слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил та правил особистої гігієни.