Захист озимих культур від шкідливих організмів восени
Метою захисту озимих зернових і ріпаку має бути обмеження чисельності шкідливих організмів до економічно і господарсько невідчутних рівнів. Хімічні обробки слід проводити у відповідності з визначеними економічними порогами шкідливості, та суворим дотриманням техніки безпеки.
При розміщенні озимих зернових після стерньових попередників за умов достатнього зволоження можливе формування передумови значного поширення, інтенсивного розмноження та підвищеної шкідливості личинок хлібного туруна (жужелиці), розмножуватимуться та істотно шкодитимуть багатоїдні комахи, більшість з яких знаходяться в ґрунті, а саме підгризаючі совки (озима, оклична), дротяники й несправжні дротяники.
На всіх полях озимих характер і розмір пошкодження гусеницями підгризаючих совок залежатиме від їх віку та фази розвитку культури. Відчутної шкоди шкідники завдаватимуть пізнім, недружнім сходам культури, які не мають сформованого вузла кущення. Загроза з боку цієї групи шкідників зростатиме за відсутності передпосівної культивації на площах ранніх строків сівби озимих.
Обмеження чисельності й шкідливості хлібного туруна, підгризаючих совок, інших ґрунтових шкідників досягається умілим поєднанням організаційно – господарських, агротехнічних та хімічних заходів. Насамперед дотримання сівозміни, зменшення частки стерньових попередників під озиму пшеницю.
Хімічні заходи захисту від туруна доцільні за наявності 1-2 личинок на м² у фазі сходи – 3-й листок та 2-3 екз./ м² у фазі початок кущення, від гусениць совки у фазі сходи – кущення 2-3 і більше екз./м². Для цього застосовують інсектициди згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», дотримуючись регламентів їх застосування.
За ранніх строків сівби та помірно теплої вологої погоди є небезпека масового заселення та пошкодження сходів злаковими мухами (шведські, гессенська, чорна пшенична, озима, опоміза пшенична, інші), які розвиваються на падалиці повсюди. Через пошкодження озимих злаковими мухами осіннього покоління до настання кущіння, значна частина рослин відмирає. Особливо зростає їх частка в умовах посухи. У рослин, які вижили, істотно знижується зимостійкість, тому багато з них гине протягом зимівлі.
За теплої погожої погоди затяжної осені озимина заселятиметься злаковими попелицями, цикадками, які шкодять безпосередньо висмоктуючи соки з рослин. в результаті чого пригнічується їх ріст і розвиток. А головне, попелиці є переносники вірусних хвороб типу мозаїк та карликовості, а цикадки – типу мозаїки. При заселенні сисними комахами зростає вірогідність безпосереднього пошкодження та ураження рослин вірусними хворобами.
Тому за порогової (злакових мух – 40-50 екз. на 100 п.с., попелиці – 20-30 екз./стебло, цикадок – 50-150 екз./м²) чисельності вищевказаних шкідників у фазі сходи – кущіння посіви обприскують осередково чи всуціль поля дозволеними інсектицидами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Також за умов теплої вологої погоди восени, сходи озимини, зокрема якщо не було оброблене насіння озимих протруйником, можуть бути вражені збудниками таких хвороб як кореневі гнилі, борошниста роса, бура листкова іржа, септоріоз, гельмінтоспоріоз, інші плямистості,
Слід не забувати про вчасне обстеження озимих культур на предмет виявлення шкідників зазначених культур.
В разі перевищення економічного порогу шкодочинності, рекомендовано застосовувати один з інсектицидів: з діючою речовиною альфа-циперметрин або циперметрин + хлорпірифос, а також імідаклоприд + лямбда-цигалотрин.
В озимині скрізь розмножуватимуться мишоподібні гризуни, зокрема нориці (полівки), чисельність яких зростатиме за появи сходів через міграцію їх з багаторічних трав, просапних культур, інших стацій. За наявності 3-5 жилих колоній на гектарі цих шкідників знищують розкладанням у жилі нори Біопрепаратів зернової принади з бактеріями роду Salmonella enteritidis var. Issatschenko та родентицидів з діючою речовиною Бродіфакум, Бромадіолон або Флокумафен відповідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Що стосується захисту озимого ріпаку від шкідливих організмів то слід зазначити, що тепла з частими дощами погода сприятиме розвитку й розповсюдженню гнилей, пероноспорозу, фомозу, альтернаріозу, циліндроспоріозу, інших хвороб, шкідливість яких проявляється в істотному зниженні асиміляційної поверхні рослин в осінній період, що суттєво позначається на їхній зимостійкості. За появи ознак цих хвороб у фазі 4-5 листків або у фазі утворення розетки, посіви ріпаку слід оздоровлювати дозволеними фунгіцидами з діючою речовиною Металаксил – М + манкоцеб, Тебуконазол, Пропіконазол, або іншими.
Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, наголошує, що проведення диференційованого фітосанітарного моніторингу в посівах кожного поля, правильне й своєчасне визначення стану рослин дозволить прийняти рішення щодо направленого регулювання кількості шкідників і хвороб та забезпечення заходів збереження посівів озимих культур.