СКАЗ
СКАЗ – особливо небезпечне інфекційне захворювання, спільне для тварин і людей. Захворювання характеризується тяжким ураженням центральної нервової системи і закінчується смертю (летально).
Джерелом збудника (вірусу) сказу є хворі на сказ тварини, які виділяють вірус зі слиною, через покуси, ослинення, подряпини, вражаючи здорових тварин та людей. Тривалість інкубаційного періоду (від моменту зараження до перших проявів хвороби) найбільш короткий для тварин – 7-8 днів, для людей – від 2-ох тижнів до одного року.
Клінічні ознаки сказу у тварин і людей подібні. Форма хвороби може бути буйною, тихою, атиповою.
Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки – втрата відчуття страху. Звірі втрачають обережність, вдень з’являються в населених пунктах, в місцях випасу і утримання худоби, нападають на тварин і людей.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, ця недуга входить у першу п’ятірку хвороб, спільних для людини і тварин, що наносять найбільший соціально-економічний збиток. Сказ реєструється у 113 країнах світу, через цю хворобу щорічно гине понад 55 тисяч людей і більше 1 млн. тварин.
Епідемічна та епізоотична ситуація зі сказу в Україні залишається неблагополучною. Природні вогнища сказу існують практично на всій її території. Щорічно реєструється значна кількість захворювань на сказ серед тварин та випадки загибелі людей внаслідок захворювання на сказ. Напружена епізоотична ситуація зі сказу створює постійну загрозу його виникнення у людей. Часто можна бачити, що діти годують та граються з безпритульними тваринами, дорослі також намагаються надавати їм допомогу, лікувати хворих тварин. У результаті — отримують укуси, що в окремих випадках можуть вартувати життя. У 2016 році в Україні зареєстровано 4 випадки смерті людей від сказу (у 2015 р. — 2). Жоден з постраждалих не отримував курсу антирабічних щеплень. Всі захворілі на сказ померли.
Основним джерелом вірусу сказу в Україні є лисиця червона, яка є найбільш масовим видом хижаків. Потенційним джерелом розповсюдження сказу в населених пунктах є бездоглядні собаки і коти, чисельність яких за останні роки не набуває тенденції до зменшення, а також собаки та коти, власники яких порушують правила їх утримання (заздалегідь не щеплюють проти сказу).
В місті Полтаві сказ не реєструвався вже 10 років, але в 2017 році ця хвороба не оминула місто. 21 березня 2017 року було встановлено захворювання на сказ собаки в селищі Лісок. Відповідно до затвердженого рішенням міської Державної протиепізоотичної комісії № 2 від 22.03.2017 р. «Плану заходів по ліквідації та недопущенню розповсюдження захворювання тварин на сказ в м. Полтаві» проведені всі заходи з ліквідації та нерозповсюдження захворювання на сказ.
Тому громадянам, а особливо власникам домашніх тварин, потрібно бути пильними і дотримуватись відповідних правил:
- перш за все, при будь-якому укусі тварини рану необхідно негайно чи, принаймні, якомога швидше промити чистою водою із застосуванням мила (дуже добре підійде в цьому випадку господарське мило). Після того, як рана буде промита, слід накласти на рану чисту суху пов’язку, а потім не зволікаючи звернутись до травматологічного пункту, де буде надана медична допомога, а при необхідності і антирабічне лікування;
- власники домашніх тварин, які нанесли укуси людям, повинні негайно ізолювати таких тварин та повідомити фахівців ветеринарної медицини, для проведення карантинування цих тварин та клінічного нагляду за ними на протязі відповідного періоду (від 10 до 15 діб);
- власники домашніх тварин повинні щорічно забезпечити проведення профілактичного щеплення своїх утримуваних тварин проти сказу.