Інклюзивне суспільство: значення та основні засади
Інклюзивне суспільство — це модель організації суспільних відносин, за якої кожній людині забезпечено рівний доступ до реалізації прав і можливостей незалежно від віку, стану здоров’я чи інших індивідуальних особливостей.
Формування інклюзивного середовища є складовою державної політики України у сфері забезпечення безбар’єрності та спрямоване на усунення фізичних, інформаційних, соціальних та інших бар’єрів у доступі до об’єктів і послуг.
Інклюзивний підхід ґрунтується на принципах рівності, недискримінації та поваги до людської гідності та передбачає:
- забезпечення доступності об’єктів інфраструктури для маломобільних груп населення;
- рівний доступ до освітніх, медичних, адміністративних та інших послуг;
- створення умов для безбар’єрного працевлаштування;
- доступність інформації у зрозумілих та зручних форматах;
- формування безпечного та комфортного середовища.
Розвиток інклюзивного середовища сприяє підвищенню якості життя населення, зниженню рівня соціальної ізоляції та забезпеченню рівних можливостей для реалізації кожної особи.
Інклюзія має суспільне значення, оскільки сприяє ефективнішому використанню людського потенціалу та формуванню згуртованого та стійкого суспільства.
Інклюзивне суспільство є ознакою сучасної держави, орієнтованої на забезпечення прав людини, рівності та безбар’єрності. Його розвиток потребує спільних зусиль органів державної влади, місцевого самоврядування, бізнесу та громадськості.
