Стебловий кукурудзяний метелик та бавовникова совка – основні шкідники кукурудзи на Полтавщині!
На заваді отримання стабільних високих врожаїв зерна кукурудзи стають шкідливі комахи, хвороби та бур’яни. Якщо недооцінювати діяльності цих організмів, то можна втрати 30-50% урожаю. Основними шкідниками кукурудзи в нашій області залишається стебловий кукурудзяний метелик та бавовникова совка. Погодні умови минулого року знизили чисельність стеблового метелика. У даний час шкідник продовжує яйцекладку й триває відродження личинок, але знову похолодання, яке негативно вплине на його чисельність.
А от гусениці бавовникової совки зараз активно живляться на рослинах кукурудзи. Цей фітофаг – багатоїдна комаха і саме на кукурудзі розвивається основна частина його популяції. Відсутність високоспеціалізованих природних популяцій ентомофагів, а також наявність значних занедбаних площ, стають причинами поширення та шкідливості фітофага.
Порушення сівозмін, загущені посіви та посадки, наявність великої кількості бур’янів штучно створюють ситуацію надвисокої чисельності бавовникової совки. За даними фітосанітарного моніторингу спеціалістів відділу прогнозування, фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків цьогорічної вегетації, зараз на 20% площ кукурудзи за чисельністю 1-2 гусениці на рослину, пошкоджено 5% рослин.
Звертаємо вашу увагу, що щойно відроджені гусениці світло-зелені майже прозорі. Лише з 3-го віку гусениці набувають більш-менш сталого забарвлення. Тіло завдовжки 35-40 мм, мінливого забарвлення від чорного, коричневого і зеленого до жовтого і майже білого. Уздовж тіла проходять три широкі темні лінії, піддихальцева смуга жовта. Гусениця покрита маленькими шипиками, але грудний щиток – без шипиків. Голова жовтуватого кольору з плямами, грудний щиток з темним мармуровим візерунком.
На кукурудзі, як правило, до викидання волотей гусениці живляться тканинами, листків, згодом – пильниками. У період цвітіння і пізніше вони живлятьсяь пилком, листковими обгортками качанів, волоттю і зерном у фази молочної та воскової стиглості. Особливо небезпечними є пошкодженнями волоті качана, що може призвести до масового недоопилення рослин. Гусениці всередині качанів живляться зернинами, залишаючи червоточини. Скупчення випорожнень гусениць та нанесені пошкодження у подальшому сприяють проникненню та розвитку грибкових та бактеріальних збудників, особливо фузаріозу та пліснявіння, що створює додаткові втрати зерна та погіршення його якості. Живлення гусениць насіннєвими нитками також призводить до оголення й пошкодження верхньої частини качана, куди проникає волога, а надалі можуть потрапити та розвиватися збудники хвороб. Крім того, пошкодження верхівки качанів полегшує викльовування зернин птахами.
Для боротьби з совкою дієвими та ефективними є агротехнічні прийоми: належний обробіток ґрунту (оранка, культивація, розпушування міжрядь) та дотримання технології вирощування сільськогосподарських культур (знищення бур’янів та квітучих нектароносів, що погіршує умови живлення метеликів та гусениць). Зяблева оранка на глибину 30 см призводить до глибокого загортання в грунт лялечок, що унеможливлює вихід навесні більшості метеликів.
Із біологічних заходів захисту застосовують дворазовий випуск совочної форми трихограми на початку – в період масового відкладання яєць метеликами по 50-100 тис. самиць на гектар з розрахунку одна самиця на 10 яєць шкідника. У разі розтягнутого відкладання яєць фітофагом практикують додатковий (третій) випуск трихограми через 5-7 днів після другого. Випускають трихограму, вранці або ввечері, бо саме з 7 до 11 та з 16 до 22 годин вона найактивніша.
Хімічний захист, зазвичай, передбачає обробку не від одного, а від комплексу шкідливих об’єктів. Захист посівів кукурудзи від гусениць листогризучих совок, стеблового (кукурудзяного) метелика, полягає у використанні дозволених інсектицидів.
За консультаціями звертайтеся до Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області за телефоном (0532) 60 – 68 – 00, електронна адреса: fito@polvet.gov.ua