Моніторинг озимої пшениці в зимовий період
У грудні 2020р. температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимої пшениці в найхолодніші дні знижувалася до 4-6º морозу при відсутності снігового покриву або його висоті до 4 см. З 12 грудня від’ємні температурні показники та дощ спричинили утворення льодяної кірочки, яка при плюсових температурних показниках 16 грудня розпочала танути і суттєвої шкоди рослинам озимих культур не завдала.
Сніговий покрив утворився 13 січня висотою 2-4 см та збільшувався за рахунок опадів до 6-9 см. А 22 січня сніг інтенсивно почав танути. Температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння у найхолодніші дні знижувалася до 4-6° морозу. Розрахункова критична температура вимерзання озимої пшениці по території області становить: для посівів у фазі сходів – 14.5-15.0° морозу; у фазі кущіння – 16.0° морозу. Такі погодні умови значного впливу на перезимівлю озимих не мали. Характерним підтвердженням цьому є дослідження монолітів, які 25 січня відібрали спеціалісти Управління фітосанітарної безпеки з метою отримання даних про реальний стан рослин.
Нагадаю, що з традиційних методів діагностики найбільш відомі: монолітний, водний, цукровий, метод відрощування вузлів кущіння (експрес-метод).
Монолітний метод полягає в тому, щоб на кількох ділянках посівів (з розрахунку по одному зразку на кожні 20–25 га) виділяють і вилучають разом з рослинами частину ґрунту 30 х 30 см і глибиною 15–20 см, а потім перевіряють життєздатність озимих шляхом їх відрощування. Відбір проводять в декількох місцях. Проби спочатку поміщають в дерев’яні ящики відповідного розміру, накривають мішковиною і залишають для розмерзання в неосвітленому приміщенні з плюсовою температурою (+5-10 С ). Коли ґрунт розмерзнеться, відкриті ящики із зразками переносять в добре освітлене, тепле приміщення і зрізають у рослин на висоті 5–7 см верхню частину. Важливо не допускати пересихання земляної грудки відібраного моноліту, тому рослини поливають теплою водою. Перші візуальні спостереження можна зробити через 10 днів. А через 14 – 20 днів проводиться остаточна діагностика. Для цього всі рослини дуже обережно витягуються з монолітів, потім їх коріння промиваються водою кімнатної температури. Визначається життєздатність посіву за формулою:
Х= (А : В) х 100, де Х — життєздатність посіву, %;
А — кількість живих рослин у пробі;
В — загальна кількість рослин у пробі.
Водний метод (прискорений). Дає можливість швидше, ніж монолітний метод, отримати інформацію про стан посівів. Проби з поля відбираються так само, як і при монолітному методі. Але далі рослини з відталого ґрунту обережно вибирають, промивають водою корінці та відокремлюють рослини, пошкоджені при транспортуванні чи вирубуванні.
Неушкодженим рослинам відрізають верхню частину листків та корінці на відстані 3-4 см від вузла кущення. Рослини розміщають у ємності з водою таким чином, щоб корінці та нижня частина вузла кущення знаходились під водою. Міняти воду в ємності потрібно кожні 2-3 дні, а визначити стан рослин можна вже на 5-6 день, в сумнівних випадках — на 7-10 день.
Метод цукрового розчину. Достовірно оцінити стан рослин при його використанні можна вже на 4-й день. Рослини, відібрані та підготовлені так само, як для водного методу, поміщають у 2% цукровий розчин на 13-15 годин, далі — у ємність з водою.
Паростки довжиною 0,1-0,3 см свідчать про понижену життєздатність рослин. Відсутність паростків свідчить про загибель рослини.
Потрібно підрахувати відсоток загиблих рослин від загальної їх кількості у пробі (формула монолітного методу).
Метод відрощування вузла кущіння– найбільш швидкий в отриманні результатів (2 – 3 дні). Він передбачає такий же відбір проб, як і у водному методі (з двох сусідніх рядів), але ящики з рослинами відразу ж встановлюють в теплому приміщенні. Після промивання рослин, у них відрізають коріння (на 1 см нижче вузла кущення) і листя (вище вузла кущіння на 1,5 – 2 см). Для діагностики потрібно не менше 20 -50 шт. Потім підготовлені рослини викладають в ряд на шар марлі або фільтрувального паперу, згортають в рулон і поміщають в чашку Петрі на дні якої знаходиться добре зволожений шар вати або іншого гігроскопічного матеріалу. Ємність щільно закривають кришкою і залишають в теплому (+24 … 28°С) приміщенні на 16 – 20 годин.
За інформацією і роз’ясненнями звертайтеся до Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області за телефоном (0532) 60 – 68 – 00, електронна адреса: fito@polvet.gov.ua