Грунтові розкопки та обстеження сільськогосподарських угідь на виявлення заселення їх шкідниками
Нинішня весна відзначилася аномально теплим березнем та дуже теплим квітнем. Сума ефективних температур понад +5°С, потрібних для активізації шкідників, накопичилася втричі понад норму. Тому з випередженням майже на місяць розпочався літ та живлення комплексу шкідників. Зокрема бурякових довгоносиків, клопів черепашок, різних блішок.
Спеціалісти відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області в базових господарствах області провели ґрунтові розкопки та обстеження сільськогосподарських угідь на виявлення заселення їх шкідниками відповідно до статей 5, 6, 16, 17 Закону України «Про захист рослин» та Методичних рекомендацій.
Весняні обстеження та розкопки проводилися з метою встановлення перезимувалого запасу шкідливих організмів, прогнозу їх поширення та визначення потреби у засобах захисту рослин. Дані фітосанітарного моніторингу свідчать про незначну загибель комах – фітофагів та добрий їх фізіологічний стан.
За результатами обстежень ґрунтових шкідників (личинок травневих та червневих хрущів, дротяників та несправжніх дротяників), бульбочкових довгоносиків, бурякових та хрестоцвітих блішок, які загинули, не виявлено. З урахуванням їх достатнього запасу залишається осередкова загроза збільшення чисельності та шкідливості у посівах с/г культур.
Гусениці підгризаючих совок виявленні на 78% площ за чисельності 0,3/1 екз./м². Протягом вегетації за жаркої, помірно вологої погоди, наявності квітучої рослинності совки утворять осередки високої чисельності й шкідливості в посівах озимих, просапних, технічних, та овочевих культур.
Підвищена чисельність звичайного бурякового довгоносика виявлена на 100% площ в бурякосіючих господарствах області. Слід очікувати зростання концентрації шкідника на посівах буряків, що може призвести до значних пошкоджень культури. Економічний поріг шкідливості звичайного довгоносика становить 0,2 екз./м². Ускладнює боротьбу з шкідником те, що він може впадати в діапаузу.
На 100% кущів калини та жасмину виявленні відроджені із яєць личинки листкової бурякової попелиці за середньої чисельності 16 екз./листок. Активне заселення посівів цукрових буряків цим шкідником відбуватиметься за підвищеної температури та вологості повітря. У разі заселення крайових смуг чи всього поля листковою буряковою попелицею проводять обробки дозволеними до використання в Україні препаратами. За зиму та ранньовесняний період загинуло близько 10% шкідника. Тобто кількість є достатньою для спричинення економічної шкоди.
Видовий склад шкідливих хлібних клопів у місцях зимівлі становлять шкідлива черепашка (домінант) і споріднені види — маврський і австрійський клопи та гостроголовий клоп. Загибель хлібних клопів за період зимівлі в середньому становить 3% За даними весняних обстежень зимуючий запас клопа шкідлива черепашка 0,5–1екз./м², що важливо враховувати для ухвалення рішення щодо захисту зернових. За відсутності дощів шкідливість їх посилюватиметься насамперед на ярих колосових культурах. Після повного переселення клопів у посіви (ЕПШ 2–4 і більше екз./м²) під час трубкування-колосіння озимих зернових культур посіви захищають обприскуванням дозволеними препаратами. Доцільність захисту від личинок установлюють за інтенсивністю розмноження хлібних клопів і цінністю посівів (залежно від очікуваного класу зерна).
Личинки хлібної жужелиці виявлені на 55% обстежених площ за чисельності 0,5 екз./м². Осередки підвищеної чисельності не виявлені.
Злакові попелиці представлені звичайною злаковою та великою злаковою попелицями — види, що не мігрують, ячмінною та черемхово-злаковою (мігрує з чагарників на зернові). За даними обстежень, заселено цими сисними шкідниками 80% площ, загинувших не виявлено.
Хлібні п’явиці (червоногруда та синя) заселяють сходи ярих пшениці, ячменю, кукурудзи, проса, а посівам озимих пшениці та ячменю пізніх термінів сівби спричиняють пошкодження, передусім у крайових смугах. Середня загибель за зиму становить 5%, що не вплине на їх чисельність та шкідливість.
Хлібні жуки шкодять зерновим колосовим, але зимують переважно на полях із-під просапних культур. Тому їх обліковують в усіх полях сівозміни, де заселено 20% площ за чисельності 0,6–2 екз./м². Загинуло за період зимівлі до 8% шкідника, зростання його чисельності на більшості посівів не очікується.
Більш детальну інформацію по шкідниках сільськогосподарських культур та проведенню обстежень можуть надати спеціалісти відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області.