Кочівля пасік, як уникнути порушень закону!
На сьогодні нормативно – правовими актами для бджолярів є: Закон України «Про бджільництво», «Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб та отруєнь бджіл», при кочівлі потрібно враховувати Закон України «Про ветеринарну медицину», «Ветеринарно – санітарні правила перевезення тварин, птиці, риби, і сировини тваринного походження автомобільним транспортом», при обробці господарствами посівів медоносних культур і не тільки – «Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001- 98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» та «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», ДСП 8.8.1.2.-001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів в народному господарстві», при розміщенні в лісових масивах враховувати «Лісовий кодекс України», Закон України «Про оренду землі».
На перший погляд законів нібито і забагато, щоб тримати пасіку, а тим більше, щоб десь кочувати, але це не так і страшно, як здається. З усіх цих законів у більшості випадків користуються лише декількома статтями з кожного з них і під окремий випадок. Але, декілька цих статей необхідно знати не тільки тим хто кочує, а й тим до кого кочують.
Тому, в першу чергу в цій статті піде роз’яснення для тих, на чию територію приїхала кочова пасіка (конкретно сільські голови), в другу чергу для тих хто їде, але наголошуємо ще раз – для тих на чию територію приїхала кочова пасіка, бо хто займається бджільництвом закони знають, та теж ними нехтують, а згадують лише тоді коли виникають якісь оказії.
Отже, відповідно «Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл» необхідно дотримуватись її вимог, а саме:
– П. 3.4. – Представники обласних контор бджільництва і товариств бджолярів-аматорів попередньо визначають господарства і кількість бджолиних сімей, які підлягають перевезенню,у державній лікарні ветеринарної медицини району підтверджують благополуччя району щодо карантинних хвороб бджіл, та можливість перевезення на медозбір і запилення. У районах, куди передбачається вивезти бджіл, вибирають місця для розміщення пасік з урахуванням потреби їх віддалення одна від одної й від місцевих пасік на відстань не менше 3-5 км, з’ясовують ветеринарно-санітарний стан місцевих пасік і джерел водопостачання.
– П.3.5. – Дозвіл (ветеринарне свідоцтво, довідка, зазначені у пункті 3.6 цієї Інструкції) на перевезення бджолосімей, медозбір і запилення сільськогосподарських культур у середині адміністративного району надає державна лікарня ветеринарної медицини цього району.