Лейкоз великої рогатої худоби!
Лейкоз великої рогатої худоби – інфекційна, хронічна хвороба пухлинної природи, що характеризується злоякісним розмноженням клітин кровотворних органів та утворенням злоякісних пухлин.
Збудник лейкозу великої рогатої худоби (ВРХ) – вірус, який має близьку спорідненість з вірусом Т-клітинного лейкозу людини. Вірус нестійкий у зовнішньому середовищі, гине при температурі 80 0С протягом 1 хвилини.
В інфікованої вірусом лейкозу великої рогатої худоби відбуваються зміни якісних характеристик молока і м’яса та накопичення в них шкідливих для організму тварин і людей продуктів обміну, зокрема метаболітів триптофану, які мають канцерогенну дію.
До вірусу лейкозу ВРХ сприйнятливі велика рогата худоба незалежно від породи, віку й продуктивності та інші види тварин.
Джерелом збудника є велика рогата худоба заражена вірусом лейкозу. Вірус виділяється з організму заражених тварин з кров’ю, молоком, слиною, іншими секретами й екскретами, що містять лімфоцити, які є активними факторами його передачі.
Збудник лейкозу передається горизонтальним шляхом – при порушенні правил асептики та антисептики під час нумерації тварин, ветеринарних маніпуляціях, контактним шляхом, доїнні інфікованих та здорових тварин одним доїльним апаратом тощо. Не виключена можливість перезараження тварин певними кровососними комахами та внутріутробно.
Порядок проведення профілактичних заходів щодо недопущення розповсюдження лейкозу великої рогатої худоби, ветеринарно-санітарних заходів при виникненні захворювання визначено Інструкцією з профілактики та оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу.
Основними заходами профілактики лейкозу ВРХ є:
- завезення великої рогатої худоби з благополучних в відношенні лейкозу ВРХ господарств за умови ідентифікації тварини двома вушними бирками, наявності паспорта ВРХ та ветеринарного свідоцтва форма № 1;
- періодична діагностика хвороби у великої рогатої худоби починаючи з 6-місячного віку;
- дотримання ветеринарно-санітарних правил в господарстві;
- дотримання асептики і антисептики при масових обробках тварин (ідентифікація, взяття крові, вакцинація, алергічні дослідження, лікування тощо);
- проведення дезінфекції, дезінсекції тваринницьких приміщень та обладнання;
- проведення ідентифікації тварин в господарстві.
З метою недопущення поширення хвороби потрібно негайно виводити з господарства інфікованих вірусом лейкозу тварин з наступною ізоляцією та забоєм.