Гемофільоз птиці або інфекційний риніт – причини виникнення, лікування і профілактика
Інфекційний риніт (гемофільоз птиці) – гостре ензоотичне високонтагіозне захворювання верхніх дихальних шляхів свійської птиці, в першу чергу курчат і курей, що характеризується катаральним запаленням слизових оболонок носової порожнини, кон’юнктиви та повітроносних пазух, а також підшкірним набряком голови і в рідкісних випадках – пневмонією.
Джерелом інфекційного риніту є хвора та перехворіла птиця, в організмі якої бактерії можуть зберігатись протягом 6–12 місяців.
Ця хвороба характеризується низькою смертністю. Проте, велика кількість ураженої птиці та зменшення яйценосності можуть спричинити значні економічні втрати. Крім того, риніт часто стає причиною інших захворювань, таких як мікоплазмоз.
Передача інфекційного риніту
Інфекційний риніт передається шляхом прямого контакту птахів, повітряно-крапельним шляхом, через забруднення кормів та води, але не через яйця. Часто нові у зграї птахи виглядають здоровими (але є переносниками), саме вони й заражають інших. Зазвичай, у чутливих до інфекції птахів симптоми розвиваються протягом 3 днів після зараження. Особини, що одужали, можуть виглядати нормально, але часто залишаються носіями бактерії протягом тривалого часу. Усі птахи вважаються переносниками після зараження зграї.
Клінічні ознаки
Ознаки хвороби: набряклість голови та сережок, сльозливість очей та смердючі виділення з носа. Виділення гнійного ексудату часто призводить до злипання повік. Через набряк можуть виникнути проблеми із зором.
Діагностика
Захворювання може бути підтверджене лише виявленням збудника. Однак, бактерія Haemophilus paragallinarum є досить вибагливою (вона росте лише за спеціальних умов) і її часто важко виділити.
Лікування інфекційного риніту
Як і пташина холера, риніт є бактеріальним захворюванням, а отже, водорозчинні антибіотики, антибактеріальні засоби, такі як сульфадиметоксин, еритроміцин та тетрациклін, є частково ефективними для контролю смертності. Однак, ліки не повністю усувають хворобу. Птахи, що одужали, можуть залишатися носіями бактерії та передавати її іншим птахам.
Профілактика
Профілактика – це єдиний ефективний і безпечний підхід до боротьби з інфекційним ринітом. Дієва організація, санація та програма «що на вході – те й на виході» є найкращими методами уникнення спалаху інфекційного риніту. Усуньте контакт між вразливими та зараженими птахами. Якщо виникає спалах, відокремте уражених птахів та носіїв від решти зграї. Якщо можливо, вирощуйте власних птахів на заміну. Ще варіант ― купувати молодняк чи дорослих тварин з санітарно благополучних господарств, які точно не містять інфекції.
Увага! Правильно утилізуйте тіла мертвих птахів. Якщо знову виникне спалах, необхідне повне знищення стада з ретельним очищенням та дезінфекцією, адже це єдині способи усунення захворювання. Доступною також є комерційна вакцина. Необхідні два щеплення: перше у віці 8–10 тижнів; друге – через 4 тижні.
Інфекційний риніт також називають курячою застудою. Хоч люди й можуть підхопити застуду, штам застуди у курей відрізняється. Людина не може заразитися від курки.