Туберкульоз птиці – важке інфекційне захворювання!
Туберкульоз птиці – інфекційне захворювання, яке має хронічний перебіг та характеризується наявністю життєздатних бактерій у крові, розвитком генералізованого процесу з утворенням туберкульозних гранул.
Збудник хвороби Mycobacterium tuberculosis avium, рід Mycobacterium родина Mycobacteriaceae є тонка, вигнута паличка, має зернисту будову, характеризується поліморфізмом, може мати форму кокобактерій та коків. Туберкульозом птиці хворіють всі види домашньої та дикої птиці. Найбільш чутливі до збудника туберкульозу кури, індики, качки, лебеді, павичі та цесарки. Частіше всього туберкульозні ураження в органах виявляють у птиці старше 12 місячного віку.
Джерелом збудника туберкульозу є хвора птиця, свині та люди. Факторами передачі збудника є контаміноване мікобактеріями навколишнє середовище – грунт, водойми, приміщення, обладнання, послід, годівниці, сідала, клітки тощо.
Переносниками інфекції служать гризуни. Розповсюдженню хвороби сприяють незадовільні умови утримання, підвищена вологість в приміщеннях, скупченість, не достатня і не повноцінна годівля тощо. Зараження в природних умовах відбувається найчастіше через шлунково-кишковий тракт при поїданні інфікованого корму, води чи при клюванні загиблої від туберкульозу птиці, інколи – аерогенний, через скарифіковану шкіру та можливий трансоваріальний – через яйце, одержане від хворої туберкульозом птиці.
Інкубаційний період у птахів коливається від 1 до 10 і більше місяців. З початку захворювання у птиці (домашньої та дикої) спостерігають такі симтоми: підвищення температури тіла, мала рухливість, зниження та відсутність яйценосності, загальна слабкість. У курей – гребінь та сережки побілілі (анемічні), зморщені, слизові оболонки і шкіра бліді, можуть бути жовті. Спостерігається діарея, кульгавість внаслідок артриту, виснаження (кахексія).
Основним джерелом туберкульозної інфекції є хворі на туберкульоз кури, індики, цесарки, качки та інша птиця. У туберкульозної птиці в уражених органах міститься велика кількість вірулентних туберкульозних бактерій, які, виділяючись у зовнішнє середовище, інфікують його.
Оскільки в хворої на туберкульоз птиці найчастіше уражуються туберкульозом печінка та кишки, виділення заразного початку відбувається найбільше через кишківник.
Трупи і частини трупів птиці, загиблої від туберкульозу, а також відходи при забої хворої на цю хворобу птиці є джерелом туберкульозної інфекції. Питання про значення яйця як джерела туберкульозної інфекції є спірним. Захворювання туберкульозом курей спостерігається найчастіше в тих господарствах і в тій місцевості, де тривалий час був поширений туберкульоз великої рогатої худоби.
Зараження свійської птиці туберкульозом від людини спостерігається надзвичайно рідко. Кімнатні птахи заражуються туберкульозом від людини досить часто. В папуг та канарейок в 50% випадків виявляються бактерії туберкульозу людського типу.
Профілактика туберкульозу
Для профілактики захворювання птиці на туберкульоз керівники та спеціалісти птахогосподарств незалежно від форми власності зобов’язані чітко виконувати заходи, передбачені Ветеринарно-санітарними правилами для птахівницьких господарств і вимогами до їх проектування, які затверджені наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 3 липня 2001 року N 53 ( z0565-01 ) і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 5 липня 2001 року за N 565/5756, та іншими нормативно-правовими актами.
Слід організовувати захист господарства від занесення цієї інфекції і її розповсюдження як у господарстві, так і за його межами.
Заходи при підозрі захворювання птиці на туберкульоз:
- у господарстві проводять систематичну вибраковку та забій некондиційної та малопродуктивної птиці.
- кожні 3-5 днів проводять аерозольну дезінфекцію повітря (у присутності птиці) парами молочної кислоти, триетиленгліколю, резорцину або іншими препаратами, зареєстрованими в Україні згідно з настановами щодо їх застосування.