На Полтавщині сказ еволюціонує до міського типу
На сьогодні на Полтавщині виникла реальна загроза повернення МІСЬКОГО сказу котів та собак. Так, за 2020 рік в області зареєстровано 31 неблагополучний пункт по сказу, де захворіло та загинуло 39 тварини.
Найбільше на сказ хворіють коти – 28,2 % голів, 25,6 % голів – перепадає на собак, 23,1 % – на лисиць; 17,9 % – хворіє ВРХ, по 2,6 % перепадає на куниці та дрібну рогату худобу.
З початку 2021 року на території Полтавської області вже зареєстровано 10 неблагополучних пунктів по сказу, там від сказу захворіло та загинуло 10 тварин (2 собаки, 6 котів, 2 лисиці).
Тож, особливу небезпеку несуть бездоглядні собаки і коти, чисельність яких в області за останні роки не набуває тенденції до зменшення. Це, в свою чергу, сприяє утворенню міських осередків сказу, коли хворі на сказ тварини мешкають безпосередньо у населених пунктах.
Однією із головних причин цього є незадовільний рівень організаційних заходів, безвідповідальність власників домашніх тварин щодо щеплення від сказу, особливо у приміських зонах, на дачних територіях, садово-городніх ділянках, на околицях великих міст.
Як наслідок, існує ріст популяції безпритульних собак та коті. Крім того, не зменшується кількість людей, які звертаються за медичною допомогою. Щороку таких більше 2 тис., третині призначають антирабічне лікування (вакцинацію).
За 2020 рік на Полтавщині від сказу постраждало 43 особи. З скаженими собаками та котами контактувало 36 людей, серед них постраждало 3 дітей. З дикими тваринами, що хворіли на сказ, мали контакт 3 людини, четверо – контактували з ВРХ та ДРХ.
З початку 2021 року від хворих на сказ тварин постраждало 7 осіб, у тому числі 1 дитина.
В Україні за останні 10 років сповіщено про 30 випадків сказу у людей в 12 областях. Тому, слід ще раз нагадати про те, звідки чатує небезпека!
Вкотре нагадуємо – сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людини. Характеризується розвитком енцефаліту зі стрімким пошкодженням функції центральної нервової системи і завжди закінчується смертю.
За даними Всесвітньої організації здоров’я (ВООЗ), сказ входить в першу п’ятірку основних небезпечних зоонозів, що завдають найбільших соціальних і економічних збитків. Щорічно від сказу в світі гинуть десятки тисяч людей, захворювання реєструється на території 110 країн світу. За оцінками ВООЗ, сказ входить до п’ятірки найбільш небезпечних зооантропонозів.
Джерело збудника сказу – хворі тварини, які виділяють вірус зі слиною. Основний шлях проникнення вірусу в організм через пошкодження шкіри і слизових оболонок внаслідок укусів, ослинення та подряпин.
Джерелом збудника інфекції є дикі хижаки – лисиці (близько 90 % випадків діагностованих серед диких тварин). Хвора на сказ лисиця здібна за добу пробігати 10-15 км, контактуючи з безмежною кількістю різних видів тварин і, в першу чергу, з собаками, котами, худобою, яка утримується на пасовищах. А це, в свою чергу, збільшує кількість хворих на сказ свійських тварин та наближає сказ до людини.
Як розпізнати хвору на сказ тварину? Головна ознака хворих тварин – зміна їх поведінки.
Хвора тварина стає пригніченою лежить, втрачає апетит. Наприкінці другого дня виникає неспокій, собака намагається сховатися в куток (під ліжко в будку), хапає ротом повітря, може розгризати свою загоєну рану, ковтає неїстівні предмети, нападає на людей.
Тварина втрачає страх, тому дикі тварини заходять на обійстя і не бояться людей і домашніх тварин – це має насторожувати!
Період збудження триває 3-4 дні, гине – на 6-12 день хвороби. Це класична картина.
Енцефаліт, який розвивається при сказі, клінічно проявляється у вигляді буйства, коли у хворої тварини з’являється потреба у завдаванні укусів живому і неживому.
Як захиститись від агресивних безпритульних тварин?
Щоб захистити себе та своїх домашніх улюбленців від захворювання, необхідно дотримуватись таких правил:
- дворових собак утримувати у вольєрах, вигулювати на короткому повідку та у намордниках;
- щорічно робити профілактичні щеплення всіх домашніх тварин сприятливих до сказу;
- уникати контактів з бездомними та дикими тваринами;
- вживати заходи з недопущення диких хижаків до тваринницьких ферм та інших місць розташування свійських тварин;
- мисливцям та працівникам лісового господарства під час зняття шкіри з вбитих диких тварин користуватися гумовими рукавичками, після чого, не знімаючи їх, вимивати руки у дезінфекційному розчині;
Якщо вас вкусила або ослинила підозріла тварина:
- повідомте обласну державну лікарню ветеринарнох медицини або районну державну лікарню ветеринарної медицини і звернутись до травматологічного пункту для отримання допомоги,
- негайно промийте щонайменше протягом 15 хвилин місце укусу чи ослинення мийними засобами, дезінфектантами для обробки ран у хірургічній практиці або іншими засобами (70%-м спиртом або 5%-м розчином йоду). Це нейтралізує вірус,
- якщо рана кровоточить, але кровотеча не загрожує життю, не слід відразу зупиняти її, бо з нею частково усувається збудник сказу,
- ні в якому разі не можна відсмоктувати кров із рани, бо збудник сказу може потрапити в організм через слизову рота,
- за можливістю якнайшвидше зверніться у найближчу медичну установу за допомогою;
Увага! Стережіться безпритульних, а тим більше диких тварин, які не бояться самі до вас підійти.
Пам’ятайте! Тварину, яка завдала ушкоджень людині, НЕ потрібно ВБИВАТИ! Підозрілу тварину повинні відловити працівники відділ регулювання чисельності бездоглядних тварин Полтавського КАТП-1628, а ветеринари – спостерігати за підозрілою у захворюванні твариною протягом 15 діб.
Тільки спільними зусиллями можливо мінімізувати випадки сказу, оскільки ця хвороба не тільки ветеринарна проблема, а й соціальна!
Пам’ятайте, сказ вилікувати не можливо, його можна тільки попередити! Бережіть своє здоров’я та здоров’я своїх близьких!