Закон «Про житлово-комунальні послуги»: Нові правила взаємовідносин при наданні житлово-комунальних послуг
Головне управління продовжує розпочату тему про нові правила взаємовідносин при наданні та отриманні житлово-комунальних послуг.
Почнемо з головного. У Законі прописано новий порядок укладення договорів між споживачами, виконавцями комунпослуг та управителями. Документ визначає перелік прав та обов’язків між цими учасниками ринку ЖКП. Що дуже важливо, він містить норми, які передбачають відповідальність за відсутність послуг або неякісне їх надання. Завдяки цим нормам у споживачів з’явиться механізм захисту своїх прав. Також споживач має право не оплачувати вартість комунальних послуг (вивіз сміття, водопостачання та водовідведення), окрім тепла, якщо ними не користується за період тимчасової відсутності в приміщенні понад 30 календарних днів! І це справедливо.
Закон впроваджує типові види договорів, які дозволять споживачам самостійно обирати модель постачання комунальних послуг у їх будинках.
Під визначенням “споживач” розуміємо або кожного мешканця будинку окремо (родину, що мешкає в квартирі), або юридичну особу (ОСББ, ЖБК, АОСББ). У визначенні виконавця послуг – бачимо компанії, які постачають тепло, гарячу та холодну воду, постачають газ та електрику, вивозять сміття.
На вибір споживача буде існувати фактично 4 моделі організації договірних відносин щодо отримання комунальних послуг. Відмінність цих моделей полягає в тому, хто буде відповідальний за обслуговування внутрішньобудинкових систем та хто буде здійснювати розподіл спожитих комунальних послуг між мешканцями будинку, тобто абонентське обслуговування.
За першою моделлю, якщо співвласники будинку ухвалять рішення укласти із виконавцем послуги індивідуальний договір про надання комунпослуги до квартири, то виконавець візьме на себе й абонентське обслуговування та обслуговування будинкових мереж. Це найкомфортніший варіант для споживача. Але постане питання вартості послуг і наскільки споживач готовий її сплатити.
За іншою моделлю, якщо співвласники захочуть підписати колективний договір з виконавцем послуг, вони повинні делегувати на підписання уповноважену особу. Це може бути управитель, співвласник або інша уповноважено особа. Обов’язковою умовою є наявність у будинках вузлів обліку. Виконавець надасть комунпослугу, а абонентське обслуговування залишиться у сфері відповідальності співвласників багатоповерхівки, так само як і обслуговування будинкових мереж.
За третьою моделлю стороною договору може виступити колективний споживач. Ця модель підійде лише у тому випадку, якщо вже створено ОСББ та є будинкові вузли обліку. У даному випадку абонентське обслуговування і обслуговування будинкових мереж залишиться за співвласниками.
Якщо ж співвласники не обрали одну із трьох моделей чи не домовились про вартість обслуговування будинкових мереж, є можливість укласти індивідуальний договір. У цьому випадку виконавець комунпослуги відповідатиме за якість на межі будинку і здійснюватиме абонобслуговування, а будинкові мережі – це буде турбота співвласників будинку.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає відносини управителя та співвласників будинку.
Управитель багатоквартирного будинку – це компанія або фізична особа-підприємець, що надає послуги з управління будинком згідно з укладеним договором із співвласниками цього будинку. В договорі можна передбачити, що управитель забезпечить прибирання прибудинкової території та приміщень, утримання ліфтів, поточний ремонт спільного майна та купівлю електроенергії для його функціонування. Також можна передбачити обов’язкове страхування професійної відповідальності управителя та організацію ним надання спільного майна в оренду, або накопичення коштів на здійснення капітального ремонту.
Щодо укладення договору, якщо створено ОСББ, договір з управителем підписує голова ОСББ. Управителю можуть бути делеговані всі функції по управлінню власністю, або їх частина. Якщо ОСББ ще не створили, співвласники будинку на зборах обирають управителя та делегують від себе представника, який від імені мешканців підпише договір.
Також управителя може призначити муніципалітет за результатами конкурсу. Порядок його проведення затверджений Мінрегіоном, і він є однаковим для всіх. А договір із управителем в цій ситуації підписує уповноважена особа органу місцевого самоврядування.
Звичайно, за всі свої послуги управитель візьме плату. Але перевага для споживачів у тому, що вони вільно можуть обрати того управителя, який за помірну плату запропонує найбільший перелік якісних послуг. І надаватиме ці послуги професійно. А якщо управитель не впорається, договір може бути розірваний в односторонньому порядку співвласниками за умови письмового попередження управителя за два місяці.
Закон передбачає три моделі організації договірних відносин щодо надання комунальних послуг:
- індивідуальний договір,
- колективний договір,
- договір з колективним споживачем.
Вибір конкретної моделі закон залишає за співвласниками багатоквартирного будинку (крім послуг із постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, які надаються виключно на основі індивідуальних договорів). Виконавці комунальних послуг зобов’язані укладати договори в конкретному багатоквартирному будинку відповідно до моделі (моделей) організації договірних відносин, обраної співвласниками. Початково, на вибір моделі організації договірних відносин співвласникам багатоквартирного будинку дається один рік після набрання чинності законом. Надалі співвласники можуть змінити обрану модель.
Про кожну модель договірних відносин поговоримо в наступній частині матеріалу.
Повідомляємо, що Закон набрав чинності 10 грудня 2017 року та вводиться в дію з 10 червня 2018 року.