Заходи боротьби з неплідністю та яловістю
Оскільки яловість худоби залежить від багатьох причин, то заходи щодо її профілактики повинні бути комплексними — організаційно-господарськими, зоотехнічними, ветеринарними. Вони мають чітко виконуватися, а їх результативність щомісячно аналізуватися.
Організаційно-господарські заходи в першу чергу зводяться до: створення міцної кормової бази; застосування прогресивних методів заготівлі; зберігання та використання кормів; забезпечення повноцінної годівлі тварин, особливо в сухостійний період; підтримання у тваринницьких приміщеннях оптимального мікроклімату, дотримання ветеринарно-санітариних вимог щодо тваринницьких ферм; організації (на засадах контракту з ветеринарними установами) диспансеризації тварин.
Зоотехнічні (зооінженерні) заходи: цілеспрямоване вирощування ремонтного молодняку телят, одержання ним середньодобового приросту 700-800 г до 6-місячного віку, 700-750 г починаючи з 6-12-місячного віку і 600-650 г — старше 12-місячного віку, з досягненням за 16-18 місяців живої маси 380-400 кг. Недотримання цих вимог приводить не лише до запізненого статевого і фізіологічного дозрівання телиць, а й до сповільнення у них ритму статевої циклічності, недостатнього розвитку геніталій, ускладненого перебігу вагітності та родів, сповільнення післяродової інволюції статевих органів; періодичне визначення поживності кормів із внесенням відповідних змін у раціони тварин. Для компенсування нестачі вітамінів у зимово-стійловий період потрібно вводити в раціони сухостійних та післярозтельних корів вітамінні препарати; запровадити диференційовану фазову годівлю корів залежно від їх фізіологічного стану; зоогігієнічний контроль за мікрокліматом тваринницьких приміщень; в стійловий період температура повітря в корівнику повинна становити від 8 до 10°С, відносна вологість — 80-85%; освітлення — 1:10, 1:15; в складі повітря вуглекислого газу повинно бути не більше 0,25-30%, аміаку — 0,01-0,02 мг/л, сірководню — 0,01 мг/л при швидкості руху повітря 0,2-0,5 м/сек; практикувати в стійловий період ультрафіолетове опромінення тварин, практикується щоденний моціон корів і телиць; своєчасний запуск корів, окреме їх утримання та повноцінна годівля у сухостійний період; суворе дотримування інструктивних вимог у роботі пункту штучного осіменіння, своєчасне виявлення тварин в охоті і осіменіння їх в оптимальні строки при суворому дотриманні асептики та антисептики.
Ветеринарні заходи:
При переведенні тварин на стійлове утримання необхідно: провести клініко-гінекологічне обстеження маточного поголів’я, з взяти на облік корів із незавершеним післяродовим періодом, хворих і неплідних і розробити план ветеринарних заходів щодо кожної з цих груп; здійснювати постійний контроль за ветеринарним станом тваринницьких приміщень та пункту штучного осіменіння; забезпечити своєчасне проведення планових ветеринарно-профілактичних заходів, своєчасне виявлення та ізоляцію хворих тварин, кваліфіковане їх лікування; проводити ранню діагностику вагітності серед осіменених тварин; ввести в практику ветеринарного обслуговування тварин акушерську та гінекологічну диспансеризацію — комплекс діагностичних, лікувальних та профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення нормального перебігу вагітності, родів та післяродового періоду у самок, збереження життєздатності отриманого від них молодняку.
Першу диспансеризацію проводять під час запуску тварин, переведення їх у сухостійну групу (цех). При цьому роблять повний клінічний огляд тварин, визначають у них стан вимені і перевіряють її на наявність субклінічнго маститу; при потребі беруть кров для біохімічних досліджень, оцінки фізіологічного стану тварин, рівня у них обмінних процесів. За 2-3 тижні до родів кров досліджують повторно. Дослідження проводять також в середині і в кінці стійлового періоду. На великих фермах, де неможливо дослідити кров усіх корів, її беруть у 10% корів даної групи, так званих еталонних корів, і на підставі одержаних результатів роблять висновок про стан обміну речовин на даний час у всіх сухостійних корів.
У сироватці крові здорових корів і телиць напередодні родів повинно бути 65-73 г/л загального білка, при співвідношенні альбумінів до глобулінів 0,9-1,3 гама-глобулінів 10-16%, залишкового азоту — 20-40 мг%, сечовини — 20-40 мг%, кальцію — 2,5-3,13 ммоль/л, неорганічного фосфору — 1,45-1,65 ммоль/л, каротину — 0,40-0,60 мг%, вітаміну А — 40-85 мг%, цукру — 2,20-3,30 ммоль/л, кетонових тіл — 0,1-0,6 г/л, при лужному резерві — 50-60 об/%. Відношення кальцію до фосфору має бути як 2:1 чи 1,7:1, кислотних еквівалентів до основних — 0,55-0,65. Величина цукрово-протеїнового відношення в раціоні повинно дорівнювати 1:0,8-1,5, щоб на 100 г протеїну припадало 80-150 г цукру.