Що необхідно знати про сказ і як діяти, коли покусала тварина
Сказ – особливо небезпечне вірусне захворювання всіх теплокровних тварин (коти, собаки, сільськогосподарські та дикі тварини) і людини. У дикій природі сказ поширений серед лисиць, вовків, єнотів, куниць, борсуків, кажанів. Характеризується гострим перебігом, ураженням нервової системи і закінчується летально.
Щорічно від сказу в світі гинуть від 20 до 70 тисяч людей, через низьку доступність медичної допомоги та антирабічної вакцини. Рабічна інфекція або сказ реєструється на території 110 країн світу.
В останні роки в Україні значно погіршилася епізоотична ситуація по сказу. Активні вогнища природного типу цієї особливо небезпечної інфекції існують практично на всій території України.
Джерелом інфекції для 60% людей, які захворіли на сказ стали собаки, 10% – кішки, 3% – лисиці, 3 % – вовки та інші тварини. Захворювання сказом є наслідком пізнього звертання покусаних осіб за медичною допомогою, порушення режиму щеплень або не завершення курсу імунізації. Частіше хворіють жителі сільських районів, більшість осіб з яких – чоловіки. Єдина можливість уникнути смерті – щеплення.
У хворих на сказ тварин змінюється поведінка. Дикі тварини втрачають страх, наближаються до людської оселі, нападають на домашніх тварин або на людей. Хворі домашні тварини можуть бути неспокійними або пригніченими, відмовляються від їжі та води, кусають, дряпають хазяїв, нападають на інших людей.
При виявленні підозрілої поведінки у тварини власникам необхідно негайно сповістити державну ветеринарну службу району чи міста. Хворі на сказ тварини небезпечні вже до початку прояву захворювання. Тому, не слід підбирати навіть здорових на вигляд бездоглядних тварин. Збудник сказу (вірус) знаходиться в слині хворої тварини. Небезпечними можуть бути не тільки укуси, але й заслинення та подряпини.
З місця пошкодження по нервовій тканині вірус просувається до головного мозку, де вражає важливі життєві центри, що призводить до загибелі. У тварин інкубаційний період захворювання в середньому триває від 5 до10 днів (у людини – до 1 року). Ось чому небезпечними можуть бути навіть здорові на вигляд тварини. Слід уникати небезпечних контактів з дикими та бездоглядними тваринами.
Важливо дотримуватись Правил утримання тварин: вигулювати собак тільки на повідках та у намордниках, у сільській місцевості – тримати на прив’язі або у вольєрах.
Пам’ятайте — запобігти сказу можна за умови виконання таких правил:
- Всі громадяни зобов’язані щорічно щеплювати своїх собак та котів проти сказу. Утримувати собак лише на прив’язі, або у вольєрах. Категорично забороняється пастухам мати на випасі сторожових собак, не щеплених проти сказу.
- У жодному разі не треба вбивати тварину, яка покусала людину чи тварину! Її треба тримати ізольовано і спостерігати протягом 15 днів. Про це негайно слід повідомити державну службу ветеринарної медицини району чи міста.
- Слід пам’ятати, що кожна дика тварина, яка поводить себе незвичайно (наближається до людей, тварин, населеного пункту) є підозрілою щодо захворювання на сказ. З такої відстріляної тварини не можна знімати шкуру.
- Кожен випадок незвичайного поводження тварин (збудження, поїдання сторонніх предметів) потрібно перевіряти щодо захворювання на сказ.
- Слід уникати зайвого контакту з тваринами, у першу чергу це стосується дітей.
Не легковажте своїм життям! Вчасно звертайтесь за допомогою!