Бактеріальний опік плодових – небезпечне карантинне захворювання плодових насаджень
В останні роки значну увагу в Україні приділяють розвитку садівництва. Але успішному вирощуванню дерев, одержанню стабільних урожаїв високоякісних плодів перешкоджають різні хвороби. Найбільш небезпечною серед них є бактеріальний опік плодових. Уражуючи вегетативні і генеративні органи, збудник хвороби зумовлює зменшення врожайності, пригнічення загального стану і стійкості рослин. Встановлено, що шкідливість «опіку» може сягати до 90 % втрат плодових дерев.
Бактеріальний опік плодових, збудником якого є Erwinia amylovora, надзвичайно шкодочинна хвороба плодових культур. Erwinia amylovora —грам-негативна паличкоподібна бактерія родини Enterobacteriaceae, облігатний паразит рослин та небезпечний фітопатоген. Для України ця хвороба є карантинною.
Збудник уражує близько 170 видів рослин. Найбільшої шкоди завдає рослинам родини Rosaceae. Найчутливішими плодовим культурами до опіку є: груша, яблуня, айва, слива, абрикос, вишня, персик. Декоративні та дикорослі: глід горобина, китайська айва, спірея, троянда. Існує виражена сортова різниця в чутливості до захворювання.
Опік плодових уражує квіти, листки, пагони, гілки, стовбур, корінь, плоди. Квіти в’януть, змінюють забарвлення від природного до коричневого та чорного, засихають,залишаючись на дереві. При теплій вологій погоді на квітках і квітконіжках спостерігається виділення молочно-білого ексудату. Листки та пагони в’януть, темніють та згодом засихають. Зараження рослин може відбуватися в різні періоди вегетації, коли температура повітря є оптимальною для розмноження бактерій, а також наявне зволоження, опади та комахи переносники. Найбільш сприятливими для розвитку захворювання навесні є температура повітря вище +18°С та відносна вологість повітря 17 %. Розвитку інфекції сприяють тривалі дощі та висока вологість. Співвідношення високої атмосферної та ґрунтової вологості підвищує внутріклітинну вологість тканини рослини і тим самим прискорює рівень розмноження та виживання E.аmylo
Виділяють три критичні періоди появи хвороби:
- ранньовесняний (період розпускання бруньок і цвітіння);
- літній (період інтенсивного росту дерев);
- осінній (період посиленого сокоруху).
Шкодочинність хвороби виражається в ослабленні дерев, втраті товарної якості плодів та зниженні врожайності, а за сприятливих умов для розвитку хвороби — у повній загибелі рослин.
За останні роки зараження спостерігалось у Вінницькій, Львівській та Рівненській областях Захворювання виявили на високочутливих до бактеріального опіку культурах: груші, яблуні, айві, глоді. В уражених опіком дерев, віком від 5 до 20 років, спостерігалося в’янення та побуріння пагонів, плодів і листя.
Поширення збудника проходить за допомогою комах-запилювачів (бджоли,оси, джмелі), мух, попелиць та інших комах. На більш далекі відстані збудника опіку переносять птахи (шпаки). Дощ та вітер також сприяють перенесенню збудника на нові території.
Передається збудник з садивним матеріалом та прищепами. Вірогідність ураження зростає при недотриманні правил дезінфекції під час обрізки дерев.
Карантинні заходи
- забороняється ввезення садивного та щепного матеріалу із заражених районів країн, де зареєстровано захворювання;
- обов’язковий карантинний догляд та лабораторна експертиза;
- для вчасного виявлення захворювання необхідне обстеження посадок у період цвітіння та достигання плодів.
Агротехнічні заходи
- сильно уражені опіком плодових поодинокі плодові дерева знищують шляхом викорчовування і спалювання їх на місці;
- при незначному ураженні окремих гілок опіком плодових проводять п’ятиразовий обробіток в період цвітіння плодових дерев бордоською рідиною;- бордоська рідина неефективна проти бактеріального опіку, оскільки збудник захворювання не грибок, а бактерія – Erwinia amylovora. Для лікування застосовувати антибіотики, наприклад – «Ампіцилін», 1 ампула на 6-8 л води, обприскати, повторно через 3-4 дні. Одночасно обробляють фунгіцидами широкого спектру дії, наприклад Топсин-М, оскільки захворюваність на бактеріальний опік часто поєднується з грибковими інфекціями.
- у період спокою пізно восени роблять обрізку окремих гілок: молодих на відстані 20-25 см від місця ураження, старих — на відстані 10-15 см;
- як профілактичний захід рекомендується проводити викорчовування дикорослих груш, яблунь і глоду, які можуть бути джерелом інфекції;
- при закладанні нових садів необхідно вибрати стійкі сорти;
- проводити боротьбу з комахами-переносниками.