Західний квітковий трипс – багатоїдний карантинний шкідник
Міжнародні торговельні відносини України щороку розширюються. Зростає кількість імпортної рослинної продукції, серед якої вагоме місце займають зрізані квіти, різноманітні горщикові та овочеві культури, зелень. Більшість цієї продукції надходить із європейських країн, насамперед із Польщі, Нідерландів та Іспанії, а разом з ними можуть бути завезеними до нашої країни нові шкідники та хвороби. Одним із найнебезпечніших шкідників квіткових та декоративних культур закритого ґрунту, а також зрізу живих квітів, вазонів та овочевих культур є західний квітковий трипс (Frankliniella occidentalis Perg.)
Frankliniella occidentalis Perg. – небезпечний шкідник, пошкоджує понад 250 рослин, що відносяться до 65 ботанічних родин. У відкритому ґрунті шкідник наносить шкоду абрикосам, нектаринам, персикам, сливам, гороху, томатам, полуниці, трояндам, тощо. В умовах України західний квітковий трипс – це в першу чергу шкідник рослин, які вирощуються в закритому ґрунті. Найбільшої шкоди завдає квітковим.
Основною ознакою ураження є знебарвлення кінчиків верхніх листків рослин та “плямистість з ореолом” – маленький чорний рубець, оточений білуватою плямою. У рослин спостерігають появу сріблястого забарвлення, побіління, локальну деформацію, ріст коричневих наростів неправильної форми, особливо на листках декоративних рослин. В свою чергу на трояндах та квітах сенполій, ураження західним квітковим трипсом проявляється у вигляді білого нальоту, а якщо зараження відбулося до початку цвітіння, то це може призвести до деформації зародків. За масового заселення бутонів троянд квіти засихають до початку цвітіння. Яйця, відкладені західним квітковим трипсом у тканини пелюсток, викликають на квітках ефект «гусячої шкіри», особливо у орхідей, а яйцекладка на плодах винограду призводить до розтріскування шкірки плоду, що сприяє його ураженню грибами. Підчас живлення бруньками, до початку їх розпускання, відбувається деформація листків. На посівах огірків трипси концентруються в суцвітті, квітках, листках і плодах. Після перфорації тканин листка, плями збільшуються, утворюючи некрози, що охоплюють майже всю листкову пластинку і гальмують фізіологічні процеси рослин. На плодах огірків навколо плодоніжки утворюються некротичні плями, пошкоджені огірки скручуються. На томатах трипсів виявляють під загнутими краями нижніх листків рослин. При масових проколах листки в’януть. На зелених і стиглих плодах навколо точок проколювання утворюються білі кільця.

Окрім прямої шкоди, спричиненої живленням шкідника, значні втрати врожаю зумовлені також й тим, що трипс є переносником збудників вірусних захворювань рослин – тосповірусів. Особливо небезпечними є вірус плямистого в’янення томатів та вірусу смугастості тютюну. При дослідженні інфікованості дорослих особин західного квіткового трипса методом імунно-ферментної проби було встановлено, що близько 50% комах заражені вірусом плямистого в’янення томатів. Личинка інфікується живлячись хворими рослинами протягом 30 хв., а дорослі інфіковані комахи здатні протягом 3-10 днів заражати здорову рослину вже після 15 хв. живлення на ній. Близько 80% личинок мають здатність переносити віруси перед залялькуванням.
Шкідник розповсюджується у всіх стадіях розвитку. Розповсюдження шкідника можливе також з пакувальним матеріалом плодоовочевої та квіткової продукції (ящики, коробки, картон, папір, тирса), на транспортних засобах (літаки, потяги, автотранспорт). Трипси бігають, стрибають та літають, а також легко переносяться вітром, тому постійно існує небезпека повторного зараження. Переноситься на одязі та волоссі персоналу, за допомогою інвентарю.
З метою виявлення західного квіткового трипса протягом вегетаційного періоду проводять візуальне обстеження теплиць, де вирощують квіткові і овочеві культури. При цьому враховують, те що трипси надають перевагу найбільш освітленим ділянкам і накопичуються на квітах серед тичинок або серед пелюсток, їх також можна виявити на листках, як з верхньої, так і з нижньої сторони.
Пошкоджене листя, бутони та квіти зривають і складають у конверти з щільного паперу, без щілин. Відкриту сторону конверта перегинають декілька разів і скріплюють скріпкою.
Трипсів можна збирати шляхом струшування їх з рослин на білу тканину або лист білого паперу. Потім щіточкою або препарувальною голкою, змоченою в гліцерині, переносять їх у пробірку з 70% спиртом.
Для збору трипсів також використовують метод косіння, тобто збивання сидячих на рослині шкідників за допомогою сачка.
Крім того, для відловлювання західного квіткового трипса використовують кольорові клейові та феромонні пастки. Оглядають їх не рідше одного разу на тиждень.
Для раннього виявлення трипса в теплицях зручно користуватися рослинами-індикаторами, такими як петунія чи сенполія, на яких добре помітні ознаки пошкоджень, навіть за низької чисельності шкідника.
Методи боротьби з західним квітковим трипсом. Система захисту рослин від шкідника залежить від культури. Однак у будь-якому разі за потреби проведення захисних заходів слід віддавати перевагу інтегрованій системі захисту рослин, яка передбачає комплекс агротехнічних, біологічних і хімічних методів боротьби із шкідником. Необхідно, щойно завезені рослини, утримувати певний період у зоні тимчасового карантину; декоративні культури, які найбільш всього уражуються трипсом (гвоздики, гербери, хризантеми та інші), потрібно зосереджувати в одному місці теплиці, що знизить його розселення на всій площі та дозволить проводити спрямовані обробки інсектицидами; при вході у теплицю та в місцях сортування квітів проводити посадку стійких до трипсу культур (аспарагус, календула, лілія, кали); у теплицях та поза їх межами своєчасно проводити знищення бур’янів, які є резерваторами західного квіткового трипса; після збирання врожаю обов’язково видалити і утилізувати всі рослинні рештки та інфіковані рослини; у теплицях, один раз на рік, проводити обробку ґрунту .
Найкращим методом боротьби із цим шкідником є профілактика — важливо не допустити потрапляння шкідливого організму в тепличне господарство.
З метою запобігання проникненню на територію України регульованих шкідливих організмів імпортні об’єкти регулювання мають бути вільними від карантинних організмів. У разі, виявлення регульованих шкідливих організмів в імпортних вантажах, усі вони підлягають знезараженню, знищенню або поверненню до країни імпортера.
