Зберігання картоплі в зимовий період
Бульби картоплі досить чутливі до перепадів температури. При зберіганні в теплі вони зморщаться, стануть м’якими і почнуть пускати паростки. Якщо ж температура навколишнього повітря стане близькою до нуля, крохмаль, що міститься в картоплі перетвориться на цукор, в результаті чого вона стане несмачною. Тому температурні показники в малогабаритних приміщеннях повинні коливатися в межах +2, +3.
При зниженні температури необхідно вжити заходів для утеплення погреба аби відрегулювати температурний режим: додатково утеплити вентиляційні канали, тимчасово взагалі їх закрити та погріб утеплити ще й зверху. При загрозливому зниженні температури треба накрити картоплю гігроскопічним матеріалом, (щоб не трапилося запотівання верхнього шару бульб), утеплити двері теплими ковдрами чи поліетиленом у два шари тощо. Для утеплення стін використовують мати із соломи чи очерету обшиті тканиною чи плівкою. Якщо температура в погребі тримається на рівні 1° більше трьох тижнів, бульби стануть солодкими або почорніють усередині.
Велике значення для успішного зберігання відіграє і вологість. Звісно, регулювання температурно – вологого режиму найкраще відбувається у спеціалізованих сховищах. Проте температуру і вологість повітря можна контролювати і в пристосованих приміщеннях. Для картоплі, коренеплодів та капусти вологість повітря в сховищі має бути приблизно однаковою (оптимальна 90 – 95%). Якщо в погребі з’являються крапельки вологи або й пліснява треба негайно підсушити повітря відкривши душники, двері, застосувати негашене вапно, деревне вугілля чи сіль. Проти плісняви обкурювати приміщення димом від спалення гречаної соломи, що дає багато диму та мало тепла. Окурювати кожні два тижні. При нестачі вологи в пересушеному повітрі овочі починають в’янути. Для цього треба розвішувати мокрі мішки .
Під час зберігання овочів потрібно ретельно стежити за їх якістю протягом усього періоду, своєчасно видаляти окремі екземпляри, уражені хворобами і не давати розповсюджуватись осередку інфекції.