Борошниста роса на трояндах. Як запобігти!
Борошниста роса — широко поширене грибкове захворювання, що вражає овочеві культури, плодові та декоративні рослини. Якщо ви виявили його ознаки на кущах троянд, то потрібно одразу починати щось з цим робити, оскільки запущене захворювання може призвести до загибелі квітів. Зовнішнім проявом борошнистої роси є наліт на листі, схожий на борошно.
Винуватці цього захворювання — мікроскопічні борошнисторосяні грибки -паразити, чиї спори легко переносяться вітром, дощем і навіть передаються від рослини до рослини через одяг та погано продезінфіковані садові інструменти. Зимує збудник у тріщинах кори, опалому листі і навіть під лусочками сплячих бруньок, а навесні починає зростати і розмножуватися.
Зовні може здатися, що рослина не зазнає ушкодження, але це зумовлено тим, що збудник борошнистої роси – це високорозвинений паразит і він не вбиває клітини рослин, де росте. Тому ми можемо не спостерігати невротизації тканин, але борошниста роса порушує процес дихання, фотосинтезу та транспірації у троянд, не кажучи вже про втрату декоративних якостей троянди.
До речі, цей наліт на рослинах легко стирається навіть пальцем, тож, може здатися, що квітка не хворіє. А дарма — через кілька днів наліт з’явиться на тому ж місці знову, до того ж у значно більшій кількості, пошкоджуючи дедалі нові площі.
Страждають через це захворювання не лише троянди. Грибок також активно уражає багато інших садових та городніх рослин — грушу і яблуню, кабачки і буряк, порічку і аґрус, виноград і суницю, капусту й огірки.
Грибковий білий наліт на трояндах найчастіше розвивається за умов поганого освітлення і надмірної густоти трояндових кущів, поганої аерації ґрунту, різких коливань температури і вологості повітря та ґрунту, надлишку азотних добрив і нестачі кальцію у субстраті.
Боротьба з борошнистою росою на трояндах починається з профілактики.
Як ви вже знаєте, розвитку грибка сприяють загущеність посадок, зайва вогкість, надлишок азоту і дефіцит кальцію у ґрунті. Тому вашим рослинам спочатку потрібно створити відповідні умови:
- висаджуйте троянди на добре дренованих ґрунтах і у місцях з достатнім освітленням;
- виключайте загущення посадок;
- своєчасно прибирайте і знищуйте рослинні залишки, опад;
- поливайте кущі лише у ранкові години (це сприяє висиханню води на листі вдень) і лише після висихання верхнього шару ґрунту;
- вносьте рекомендовані норми мінеральних добрив, особливо азотних — краще недогодувати рослину, ніж перегодувати. Дозволений варіант — заміна мінеральних добрив на органічні (компост, розведений курячий послід);
- два-три рази протягом сезону припорошуйте троянди золою;
Якщо кущі троянд вже заражені борошнистою росою, то треба обрізати і знищити абсолютно усі уражені частини рослини і обов’язково налагодити графік поливу, щоб позбутися зайвої вологості. У теплиці, наприклад, потрібно оптимізувати системи провітрювання і обігріву.
А також за можливості слід замінити верхній шар ґрунту у ємності (для кімнатних троянд) або під рослиною на ділянці, щоб позбутися скупчень грибного міцелію.
Народні засоби боротьби з борошнистою росою:
- Мильно-содовий розчин: у 10 л води розчиніть 50 г кальцинованої або харчової соди і 20 г рідкого або натертого мила й обробіть рослини щонайменше двічі з тижневим інтервалом;
- Розчин молочної сироватки: вилийте в 10 л води 1 л молочної сироватки, розмішайте й проведіть триразову обробку в суху погоду з інтервалом 3 дні;
- Кефірний розчин: 1 л перебродженого кефіру або кислого молока розмішайте в 10 л води й обробляйте рослини тричі з триденним інтервалом; відвар польового хвоща: 100 г польового хвоща залийте одним літром води, добу настоюйте, дві години кип’ятіть на повільному вогні, остудіть, процідіть, розбавте водою 1:5 і проведіть 3-4 обробки з п’ятиденним інтервалом. У нерозбавленому вигляді відвар зберігається в темному прохолодному місці близько тижня;
- Гірчичний розчин: 2 столові ложки гірчичного порошку розведіть у 10 л теплої води й проведіть обприскування або поливання рослин; розчин марганцівки: 5 г перманганату калію розчиніть у 10 л води. Цей розчин призупиняє розвиток хвороби й змиває грибок із плодів;
- Зольний розчин: у 10 л води додають 1 кг деревної золи, розмішують, настоюють 7 днів, обережно зливають, розчиняють у настої 20 г рідкого або тертого мила й обробляють цим складом рослини через день;
- Настій коров’яку: одну частину коров’ячого гною заливають трьома частинами води і настоюють щонайменше три дні, потім обережно зливають настій, додають до нього таку саму кількість води й проводять обробку до цвітіння, після нього та перед падолистом;
- Часниковий настій: 50 г часникової мезги (подрібнені зубчики й пагони часнику) заливають двома літрами води, дві доби настоюють і проціджують. Використовують настій нерозведеним;
- Настій цибулиння: 200 г лушпиння заливають 10 л окропу, дві доби настоюють, проціджують і обприскують рослини до цвітіння, після нього та перед падолистом.
До речі, відповісти у яку пору року троянди частіше хворіють – важко. Грибки розвиваються протягом усього вегетативного сезону, але перші ураження спостерігаються найчастіше на початку сезону. До середини літа листя троянд стає досить грубим, що перешкоджає проростанню спор грибка.
Якщо кущ був заражений до цього часу, у другій половині літа на ньому можна помітити темні крапки уздовж жилок. У них знаходяться спори, які здатні пережити зиму й наступної весни продовжити розвиток. Таке листя потрібно обов’язково обрізати й спалювати.
Гарного вам настрою і нехай ваші троянди не хворіють!