Губчаста енцефалопатія великої рогатої худоби: що потрібно знати
Губчаста енцефалопатія великої рогатої худоби — це смертельне, повільно прогресуюче захворювання центральної нервової системи корів, що належить до групи пріонних хвороб. Воно викликається патологічними білками — пріонами, які змінюють структуру здорових білків у мозку, спричиняючи ураження нервової тканини.
Хвороба уперше була виявлена у Великобританії у 1986 році. Масові спалахи в Європі наприкінці 1980-х — на початку 2000-х років призвели до серйозних економічних і санітарних наслідків, а також виявили ризик для людини: вживання м’яса заражених тварин було пов’язано з розвитком варіантної хвороби Кройцфельдта–Якоба.
Як передається хвороба?
Головним шляхом поширення захворювання стало використання м’ясо-кісткового борошна, виготовленого з туш інфікованих тварин, у кормах для великої рогатої худоби. Саме тому у багатьох країнах, включно з Україною, заборонено використовувати кормові добавки тваринного походження для жуйних тварин.
Варто зазначити, що губчаста енцефалопатія великої рогатої худоби не передається повітряно-крапельним чи контактним шляхом, як звичайні інфекції. Але хвороба має тривалий інкубаційний період — від 2 до 8 років, тому може залишатися непоміченою в стадії розвитку.
Симптоми
Перші ознаки часто непомітні, однак з часом спостерігаються:
- зміни поведінки (тривожність, агресія або апатія),
- порушення координації рухів (нестійка хода, падіння),
- зниження чутливості або навпаки — підвищена реакція на звуки й дотики,
- втрата ваги попри нормальний апетит,
- тремор, м’язові посмикування.
З моменту появи клінічних симптомів стан тварини швидко погіршується, і протягом кількох тижнів або місяців вона гине.
Діагностика та контроль
Достовірний діагноз губчастастої енцефалопатії великої рогатої худоби можна встановити лише посмертно, шляхом лабораторного дослідження мозкової тканини.
Для виявлення можливих випадків в Україні діє система ветеринарного нагляду:
- дослідження тварин із симптомами ураження нервової системи;
- моніторинг на забійних підприємствах;
- лабораторний контроль у державних лабораторіях.
Профілактика: що робиться в Україні
Завдяки жорстким профілактичним заходам Україна залишається вільною від губчастої енцефалопатії ВРХ. Зокрема:
- Заборонено використання білкових кормів тваринного походження для ВРХ;
- Забезпечується контроль за ввезенням тварин, кормів і продуктів з інших країн;
- Діє система ідентифікації та реєстрації тварин — кожна тварина має унікальний номер;
- Здійснюється утилізація трупів і продуктів забою тварин з дотриманням ветеринарно-санітарних вимог.
Хоча хвороба нині практично не реєструється завдяки зусиллям у сфері ветеринарного контролю, ризик повторного занесення не виключено. Саме тому профілактика, обізнаність власників худоби та відповідальне ставлення до вимог біобезпеки залишаються критично важливими.
Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області нагадує: при появі будь-яких ознак нервових порушень у тварин необхідно негайно звертатися до ветеринарного лікаря. Своєчасне реагування — запорука здоров’я стада та спокою в громаді.
За консультацією звертайтеся до ветеринарних фахівців вашої громади або до територіальних управлінь Держпродспоживслужби.