Вузькозлатка березова бронзова
Небезпечні шкідливі організми, які підлягають регулюванню, включені до «Переліку регульованих шкідливих організмів», ознайомитися з яким можна за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0879-19#Text або на сайті Дежпродспоживслужби https://dpss.gov.ua/storage/app/sites/12/uploaded-files/zakonodavstvo-u-sferi-karantinu-roslin/kontrolovani-shkidlivi-organizmi.pdf.
Серед карантинних організмів, відсутніх в Україні та включених до списку А-1, є комаха – Вузькозлатка березова бронзова (Agrilus anxius Gory).
Розповсюдження цього виду комах зосереджене в Північній Америці. Поширення можливе з імпортними вантажами, а саме: необроблена деревина, пакувальний матеріал, рослини для посадки, залишки неокореної деревини, деревна тріска і дрова.
Вузькозлатка березова бронзова нападає на всі види беріз. Хоча жоден вид беріз не є повністю стійким до нападу, деякі з них сприйнятливіші за інші. Зокрема, різновиди берези з білою корою (такі як береза біла та береза паперова), як правило, менш стійкі, ніж берези без білої кори (такі, як річкова береза).
Шкідник воліє нападати на ослаблені дерева, що зазнали стресу або стоять у фрагментованих ландшафтах. Також відомо, що він нападає на здорові дерева, але в цих випадках ранова тканина дерева може заповнити личинкові тунелі та вбити личинок.
Довжина вузького тіла дорослих комах (імаго) близько 1 см (ширина 3 мм). Тіло зі спинної сторони темно-зелене, з бронзовим відливом. Личинки златки зимують в товщі кори або в поверхневих шарах деревини, готуючи там заздалегідь колиски для лялькування.
Лялькування і виліт жуків відбувається з весни (кінець квітня – початок травня) і продовжується протягом всього літа.
Основною ознакою можливої наявності імаго та личинок бронзової березової златки будуть отвори на корі та в деревині у вигляді латинської літери “D” (повернутої на 90°), шириною до 5 мм, а також специфічна мережа ходів личинок у корі, на поверхні та в товщі деревини. Зовнішні симптоми ушкоджень: пожовтіння листя в кроні, відмирання великих гілок, поява «водяних» пагонів у прикореневій частині стовбура; виділення живиці іржавого кольору, поява іржавих плям на корі, а також наростів та здуття, які можуть виникнути внаслідок пошкодження деревини личинками златки старших віку.
При високій щільності заселення загибель дерева настає на другий рік, але можуть утворюватися і хронічні вогнища шкідника, що діють більш тривалий час. На великих деревах златка розвивається протягом декількох років, викликаючи їх поступове ослаблення. Дорослі особі можуть літати на відстань в декілька кілометрів, але більшість з них, що вилітають з одного джерела, поширюються не більше ніж на 500 м.
На даний час, методика виявлення златки зводиться до ретельного візуального обстеження імпортованої підкарантинної продукції, що підлягає огляду та застосування феромонних пасток для виявлення шкідників.