Бактеріоз винограду – небезпека для садивного матеріалу
Збільшення обсягів імпорту та експорту садивного матеріалу створює доволі реальну загрозу для проникнення та розповсюдження на територію України нових потенційно-небезпечних бактеріальних хвороб.
Серед бактеріальних хвороб, яка включена до переліку регульованих шкідливих організмів списку А-1 (відповідно до наказу № 716 від 29.11.2006 «Про затвердження Переліку регульованих шкідливих організмів» з внесеними змінами та доповненнями від 04.08.2010 та 16.07.2019), найбільшу небезпеку для плодових та декоративних культур становить бактеріоз винограду (хвороба Пірса), збудником якої є грам-негативна, патогенна бактерія Xylella fastidiosa.
На даний час бактеріоз винограду поширений в південній Італії; Азії: Індії, Тайваню; Північній Америці: Канаді, Мексиці, США; Південній Америці: Аргентині, Бразилії, Коста-Ріці, Венесуелі.
Xylella fastidiosa уражує 400 видів деревних та трав’янистих рослин, що належать до 75 родин, серед них: абрикос, алича, слива, персик, вишня, черешня, чорниця, червона та біла шовковиця, груша, дуб, бук, ясен, в’яз, платан, клен, вільха, горіх, лаванда та інші. Симптоми прояву залежать від господарів і комбінацій штамів бактерії. Багато видів рослин є безсимптомними носіями, що сприяє поширенню інфекції. Головною рослиною-господарем є виноград.
Як правило, симптоми включають опік листя, в’янення листя, втрату листя, хлороз або сонячний опік по краю листка і зупинку в розвитку. Бактеріальні інфекції можуть бути настільки важкими, що призводять до загибелі заражених рослин. Залежно від видів рослин, може виникнути наявність жовтих плям на листках, нерегулярне одеревіння кори, уповільнення росту, передчасне падіння листя, зменшення продуктивності та розмірів плодів.
Збудник бактеріозу проникає в судини ксилеми винограду, блокуючи транспортування мінеральних поживних речовин та води, порушує нормальний перебіг фізіологічних процесів в рослинах.
У хворих кущів початок вегетації затримується. Пагони виростають викривленими, плямистими, зелено-коричневими. Міжвузля укорочені, бруньки розпускаються із запізненням, нерівномірно, ріст пагонів пригнічений. У наступні роки уражені рослини розвиваються повільно, при цьому утворюються слабкі хлоротичні пагони, що залишаються життєздатними впродовж одного-двох вегетаційних періодів.
Під час цвітіння спостерігається осипання почорнілих суцвіть та дрібних зав’язей. Ягоди передчасно забарвлюються, розм’якшуються та опадають.
На пізній стадії розвитку хвороби відбувається відмирання кореневої системи слідом за відмиранням надземної частини виноградної лози.
Потенційні втрати врожаю на уражених кущах винограду можуть сягати 50-80%.
Розповсюдження захворювання відбувається із зараженим садивним матеріалом: саджанцями, живцями та щеплювальним матеріалом. Між рослинами бактерія переноситься численними видами комах, які живляться ксилемним соком та розповсюджують інфекцію в місцях свого проживання.
Xylella fastidiosa Wells et al. є однією з найнебезпечніших рослинних бактерій в світі, що викликає різні захворювання, має великий економічний вплив на сільське господарство, громадські сади і навколишнє середовище. Тому потрібно дотримуватись усіх правил обстеження імпортних вантажів з потенційно небезпечним матеріалом, для недопущення даного збудника на територію України.
Фітосанітарні заходи при імпорті:
- Забороняється завезення садивного матеріалу із заражених зон країн розповсюдження захворювання.
- Обов’язковий фітосанітарний огляд та лабораторна експертиза саджанців, що поступають в країну з-за кордону, а також проходять транзитом.
- У разі виявлення захворювання вантаж підлягає поверненню, знезараженню, а при неможливості знезараження – вилученню та знищенню.
При здійсненні експорту посадкового матеріалу до країн ЄС власникам слід виконувати вимоги щодо умов ввезення в зв’язку з ухваленням 14 серпня 2020 року Європейською Комісією Регламенту (ЄС) 2020/1201² щодо заходів щодо запобігання проникнення та розповсюдження в межах Союзу хвороби Пірса – Xylella fastidiosa Wells et al..
Відповідно до статті 28 Регламенту (ЄС) експорт з України до країн Євросоюзу рослин для посадки, що належать до родів або видів згідно Додатка І до Регламенту, можливий тільки у випадку, проведених перевірок, з відбором зразків та проведенням фітосанітарної експертизи (аналізу) з використанням тесту, на виявлення Xylella fastidiosa.
Фітосанітарні заходи при вирощуванні:
- Заготовку прищеп слід проводити тільки із здорових кущів в господарствах, перевірених на відсутність хвороби.
- У період вегетації необхідно щорічно обстежувати усі насадження, насамперед розсадники, де вирощують садивний і прищепний матеріал, до початку реалізації з них продукції.
- Необхідно проводити дезінфікування технічних засобів та інвентарю при проведенні обрізання кущів, обмежити чисельність бур’янів, що є природними резерваторами хвороби.
УВАГА! Для виробників садивного матеріалу важливо у період вегетації подати до територіального органу Держпродспоживслужби в Полтавській області Заяву про встановлення офіційного статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів або шкідливих організмів з переліком шкідливих організмів щодо яких потрібно встановити ділянку, в т.ч. включивши в цей перелік обстеження на хворобу Пірса.