Великий яблуневий довгоносик
Великий яблуневий довгоносик (Anthonomus quadrigibbus Say.) -шкідливий організм, який не включений до Переліку регульованих шкідливих організмів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 29.11.2006 № 716 в Україні (зі змінами), але відповідно до законодавства Європейського Союзу включений до частини А «Шкідливі організми, поширення яких на території Союзу невідоме» додатку II «Перелік карантинних шкідників Союзу та їхні відповідні коди» Виконавчого регламенту Комісії (ЄС) 2019/2072 від 28 листопада 2019 року.
Цей вид походить з Північної Америки, широко поширений у Канаді, Сполучених Штатах Америки та Центральній Мексиці (Burke & Anderson, 1989).
В Україні наразі шкідник відсутній.
Дорослі довгоносики зимують на землі під деревами. Вони починають вилітати, коли температура поверхні ґрунту становить близько 16°C або вище протягом щонайменше 24 годин, і активно літають, коли температура значно вища. Дорослі особини активно розселяються навесні, шукаючи найбільш підходящих господарів. Спочатку вони живляться черешками листя, квітковими бруньками, потім квітами і, нарешті, дрібними плодами, щойно ті зав’яжуться.
Навесні відбувається значна міграція шкідника від одної рослини-господаря до іншої, в період зав’язуювання плодів, причому довгоносик віддає перевагу дрібнішим плодам. Після цього відбувається спарювання, а потім відкладання яєць. Яйця відкладаються в порожнини, утворені в дозріваючих плодах, лише одне яйце на одне велике яблуко. На вишнях яйця можуть відкладатися або безпосередньо в насінні, або в м’якоті плоду. Інкубація триває близько 7 днів, і личинки харчуються, розширюючи порожнину для яйцекладки.
Першими ознаками пошкодження зазвичай є крихітні проколи в шкірці плодів. Під проколами довгоносики утворюють порожнини для живлення або відкладання яєць. При відкладанні яєць порожнину плода закривають гранулами екскрементів. У міру зростання плоду ці проколи залишаються на дні лійкоподібних ямок, і яблуко деформується. Личинки, лялечки та дорослі особини можна знайти у зрілих яблуках. Харчування дозрілими плодами новим поколінням дорослих особин призводить до утворення згорнутих коричневих плям, які можуть зливатися, утворюючи ділянки діаметром до 2,5 см.
Фітосанітарні процедури для виявлення великого яблуневого довгоносика – проведення інспектування, огляду, у тому числі відбору зразків, фітосанітарної експертизи (аналізів), обстеження та/або моніторингу.
Під час візуальної перевірки дерева та інші рослини-господарі слід оглядати безпосередньо перед та під час зав’язування плодів на наявність дорослих довгоносиків. Плоди можна оглядати на наявність проколів, спричинених відкладанням яєць.
Найефективнішим методом виявлення прихованих популяцій великого яблуневого довгоносика є застосування феромонних пасткок.
Особлива увага приділяється фітосанітарному контролю вантажів під час імпорту об’єктів регулювання.
Джерело інформації: https://gd.eppo.int/taxon/TACYQU