Коричневий мармуровий клоп
Коричневий мармуровий клоп (Halyomorpha halys Stål), він же коричневий смердючий клоп, є серйозним і досить небезпечним сільськогосподарським шкідником. Донедавна коричневий клоп шкодив практично тільки у країнах Південно-Східної Азії, потім почав стрімко розселятися північноамериканським континентом, а далі поширився вже й на європейські країни. Він є карантинним шкідником, що входить до єдиного карантинного переліку Європейського Економічного Співтовариства.
Коричневий мармуровий клоп належить до родини клопів-щитників. Колір комахи коричневий, спинка і голова мають незвичайні «вкраплення», що візуально створює мармуровий відтінок.
Ще одна характерна особливість клопа — кільця на вусиках, яких немає у інших споріднених комах. Тіло грушоподібної форми, злегка сплющене 12-17 мм. Одна з назв коричневого мармурового клопа, як і деяких інших подібних істот — смердючий клоп. Це пов’язано з його здатністю видавати неприємний запах через спеціальні залози, для відлякування природних ворогів. Комаха любить вологий, теплий клімат і швидко поширюється там, де м’які зими, де він може їх пережити.
Коричнево-мармуровий клоп є серйозним сільськогосподарським шкідником, він агресивний поліфаг (багатоїдний), що харчується більш ніж на 100 видах рослин із 48 родин. Він має певні власні уподобання стосовно харчування та надає велику перевагу певним видам рослин. Клопи зазвичай воліють живитися рослинами з плодоносними структурами: плодові (груша, яблуня, персик, абрикос, черешня); ягідні (виноград, шовковиця, шипшина, вишня, обліпиха); горіхоплідні (ліщина, фундук); овочеві (томат, огірок, перець, баклажан,капуста ); зернові та зернобобові (кукурудза, пшениця, ячмінь, соя, горох, нут, квасоля); декоративні деревні культури (павловнія, катальпа, айлант, магнолія, падуб, церцис, платан і ін.); лісові породи (клен, ясен та ін.). У той час, як пошкодження спостерігається найчастіше на плодах рослин, коричневий смердючий клоп здатний харчуватися вегетативними пагонами рослин і може проколювати кору деяких дерев для живлення.
Якщо не боротися з клопом, він здатний не просто пошкодити врожай, а навіть повністю його знищити. Наприклад, першою в Європі країною, що зазнала руйнівних наслідків агресивного живлення коричневого клопа, була Італія. Менш ніж за 10 років з моменту появи комаха завдала летального удару італійській фруктовій промисловості, спричинивши втрати врожаю виробникам яблук, груш, ківі, персиків, абрикосів, черешень, горіхів волоських і навіть кукурудзи та сої до 100%. У 2019 році збитки від «діяльності» коричневого мармурового клопа агровиробники оцінили у 250 млн євро. Тому, потрібно вживати заходів боротьби, аби не втрачати урожай через ще одного «ненажеру».
У даного виду немає природних ворогів, які можуть контролювати його кількість. Окрім того, виділення особливими залозами комахи різкого неприємного запаху, що нагадує суміш запахів кінзи та горілої резини, відлякує від шкідника птахів і комах-ентомофагів. До речі, цей запах може викликати алергічні реакції у людей. Отже, для боротьби з коричневим мармуровим клопом ефективним є лише хімічний захист (використовувати можна лише препарати дозволені до використання в Україні).
Шляхи поширення: за допомогою транспортних засобів і з вантажами, особливо з будівельними конструкціями, рослинами (саджанцями) і рослинною продукцією із зони його поширення (Китай, Японія, Корея, Тайвань, США і країн Європи. Першочерговим завданням державних фітосанітраних інспекторів відділу фітосанітарних заходів на кордоні є недопущення проникнення H. halys у нашу країну шляхом ретельного огляду вантажів із підвищеним ризиком.
Це насамперед вантажі з рослинами-господарями: квітково-декоративні: хризантема, троянда, бузок; плодові: яблуня, слива, груша, виноград; ягідні: малина; зернові та зернобобові: горох, соя, квасоля, пшениця, кукурудза; овочеві: буряк, огірок, томат, баклажан, перець. Рослини-господарі, транспортні засоби, контейнери, упаковка та інші імпортні (вантажі) при завезенні з країн розповсюдження шкідника мають відповідати вимогам чинного законодавства України та бути вільними від шкідника. Дотримання фітосанітарних правил та застосування фітосанітарних заходів є основним у боротьбі з цим шкідником, який здатний не просто пошкодити врожай, а навіть повністю його знищити.