Увага! Небезпечний шкідник!
Наразі триває розвиток саранових, переважно нестадних видів, що живляться у місцях резервації (пасовищах, неугіддях, перелогах, багаторічних травах). Розвиток саранових має циклічність, яка залежить, насамперед, від погодних умов та сонячної активності.
В Україні з родини саранових досить поширені сарана італійська, або прус, перелітна, або азіатська, та її підвиди: середньоруська, мароканська і різні види кобилок — блакитнокрила, темнокрила, біло-смугаста, чорно-смугаста, безкрила, лучна та інші, загалом близько 20 видів.
Власне «сараною» — називають різних більше або менше споріднених між собою представників прямокрилих, які час від часу збираються у величезні куліги (якщо це личинки) або зграї (скупчення імаго) й мігрують на далекі відстані.
Згрупувавшись у кулігу, сарана мандрує пішки та з’їдає всі рослини на своєму шляху. Спочатку за добу комахи проходять до 150 м, згодом – більше 1 км, і через три тижні здатні долати вже по декілька десятків кілометрів. Перетворившись на імаго з розвинутими крилами, сарана піднімається у повітря і летить на висоті 600 м, долаючи за добу до 300 км.
Сарана — типовий поліфаг, проте надає перевагу злаковим культурам — кукурудзі, просу, сорго, пшениці, а також очерету, пирію тощо. Імаго і личинки грубо об’їдають листя, стебла, живляться насінням.
Однією з характерних рис саранових є те що у спекотні дні тіло саранових випаровує велику кількість води, для поповнення якої вони поїдають рослини (тобто не через голод, а спонукані спрагою). Шкідливість личинок зростає, коли вони переходять у старші віки, особливо за спекотної погоди (20-28° С). Високі температури повітря часто спричиняють масовий рух личинок, зазвичай в одному напрямку, на пошуки соковитої рослинності, зокрема в посіви сільськогосподарських культур. На культурних рослинах вони об’їдають усі наземні частини, насамперед листя, на зернових – відгризають колоски, поїдають також і соковиті плоди.
Захисні обробки посівів проти саранових розпочинають за масової появи личинок першого віку. Обприскування проводять, коли італійського пруса налічують 2-3, а нестадних саранових – 10-15 екз. на кв.м. Основну масу личинок стадних саранових треба ліквідувати до закінчення розвитку третього-четвертого віків, до окрилення саранових слід завершити хімічні заходи. Обробки проводять вранці та ввечері, коли комахи сидять на рослинах біологічними або хімічними препаратами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Додатково інформуємо, що відповідно ст. 18 Закону України «Про захист рослин» підприємства, установи, організації усіх форм власності та громадяни зобов’язані у сфері захисту рослин проводити систематичні обстеження угідь, посівів, насаджень, продукції рослинного походження, сховищ тощо і в разі виявлення поширення шкідливих організмів інформувати про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин, тобто Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області.
Разом з цим, повідомляємо, що порушення законодавства про захист рослин тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Статтею 21 Закону України «Про захист рослин» визначено, що відповідальність за порушення законодавства про захист рослин несуть особи, винні за неповідомлення (приховування) або надання неправдивої інформації про загрозу посівам, деревним насадженням, іншій рослинності відкритого та закритого ґрунту, а також продукції рослинного походження від шкідливих організмів.