Глисти у собак і котів
Гельмінти у тварин завдають колосальної шкоди організму, так як вони сприяють зниженню імунітету, порушенню обміну речовин і пошкодженню внутрішніх органів. У заражених цуценят та кошенят поганий апетит і тьмяна шерсть, спостерігається втрата ваги, загальна слабкість, які посилюються анемією і діареєю. Схожі симптоми можна спостерігати і у дорослих тварин, проте їх перебіг відбувається приховано.
Діагноз встановлюється після виявлення яєць паразитів в калі. Сильне зараження гельмінтами у тварин може стати наслідком закупорки і розриву стінок кишечнику, і привести до смерті тварини.
Види глистів у кішок та собак:
- Нематодами називаються дрібні гельмінти, що мають довжину 6 – 13 мм ниткоподібної форми. Цей вид паразитичних черв’яків прикріплюється до стінок тонкого кишечнику і харчується кров’ю тварини-господаря. Заразитися нематодами кішка або собака може в момент зіткнення з чужими фекаліями або зараженим ґрунтом, де містяться личинки. При попаданні в організм, міграція личинок спочатку відбувається в легені, після чого – в кишечник. Через пару тижнів з дня зараження появу яєць глистів можна спостерігати в калових масах. Токсаскарідоз і токсокароз – найпоширеніші захворювання, які викликають нематоди.
- Цестоди найчастіше зустрічаються у дорослих тварин. Визначити зараження тварини стрічковими хробаками можна шляхом огляду її фекалій: личинки цестод великого розміру, їх видно без мікроскопа. У розвитку цестод бере участь господар-посередник – рачок-циклоп і другорядні господарі – різноманітні прісноводні риби. Ці гельмінти паразитують на стінках тонкого кишечнику кішки або собаки, шляхом прикріплення головки з присосками. Ризик інфікування стрічковими глистами може зростати при наявності бліх, переносників личинок цестод.
Симптоми зараження глистами:
- відмова від їжі;
- в’ялість;
- утруднене дихання;
- ураження на шкірі та кровавий пронос;
- анемія;
- блювота.
Щоб вберегти своїх домашніх улюбленців від захворювання необхідно проводити профілактику глистів. Вона має відбуватися регулярно, оскільки це дозволить забезпечити тваринам надійне здоров’я.
Для собак та котів дегельмінтизація проводиться кожний квартал, тобто 4 рази на рік. Проте є виключення для тварин, які живуть в домі і не контактують із зовнішнім середовищем – це 2 обробки на рік.
Для цуценят та кошенят обробку можна починати з 2 тижнів життя, виключно препаратами, які дозволені в їхньому віці! Для цуценят і кошенят до 6 міс. Обробка проводиться кожен місяць.
Якщо в улюбленця знайшли гельмінтоз, то варто провести лікування глистів не лише у тварини, а й у всіх членів родини та тварин, що мешкають з вами.