Як зберегти вирощений врожай сільськогосподарських культур від шкідників в зерносховищах
Після того, як ви виростили й зібрали врожай сільськогосподарських культур, не менш важливо його правильно зберегти. У народі кажуть: «Не той хліб, що в полі, а той, що в коморі».
Не дивлячись на складні погодні умови, цього року сільськогосподарські підприємства області отримали добрий урожай зернових культур, але хлібним запасам дуже великої шкоди можуть завдати шкідливі комахи, кліщі, мишоподібні гризуни у разі відсутності належних засобів боротьби з ними в період зберігання зерна та іншої сільськогосподарської продукції.
В Україні зареєстровано 116 видів комірних шкідників, які пошкоджують зерно і зернову продукцію під час зберігання. На практиці такого видового набору в одному складському приміщенні одночасно ніколи немає. Зазвичай, там оселяється чотири-шість видів. Втрати під час зберігання через них можуть становити від 5-10 до 30 % зібраного зерна.
Значна частина зібраного зерна зберігається в складських приміщеннях сільгоспвиробників.
Поселяючись в місцях збереження зерна шкідники використовують зерно, як їжу та середовище проживання, цим самим завдають великої шкоди, зменшуючи масу продуктів і погіршуючи їх якість, крім того, часом повністю втрачаються його харчові, фуражні та посівні якості. Заражене зерно не відповідає вимогам стандартів і втрачає товарність. Шкідники зернових запасів мають високу потенційну здатність до розмноження, тому за тривалого зберігання зернопродуктів та сприятливих для розвитку комах погодних умов – при теплій осені їх кількість може різко зростати.
Найбільш розповсюджені декілька видів комах та гризунів такі шкідники зерна і зернопродукції, як комірний і рисовий довгоносики, хлібний точильник, хрущаки, борошноїди, молі, кліщі. Велику небезпеку при зберіганні зерна становить борошняний кліщ. При цьому наявність деяких шкідників (кліщів) може слугувати індикатором вологості зерна, оскільки вони пошкоджують зернівки з вологістю понад 16 відсотків.
Живлячись зерном, шкідники забруднюють його екскрементами, шкірками від линянь, відмерлими особинами, трухою, павутинням. Зерно склеюється в грудки, ущільнюється, в ньому підвищуються температура й вологість. З пошкодженого зерна одержують неякісне з погіршеними хлібопекарськими і смаковими якостями борошно. Пошкоджене зерно набагато швидше заселяють плісняві гриби, які синтезують отруйні для людей і тварин мікотоксини, виділяють токсичні та канцерогенні речовини, різко знижують посівні якості насіння. Тому не можна використовувати зіпсоване, запліснявіле зерно для виготовлення хлібопродуктів або на корм худобі.
Це свідчить про необхідність систематичної боротьби зі шкідниками на всіх етапах збереження і переробки зерна.
Сільгоспвиробникам, громадянам які зберігають зерно необхідно дотримуватись заходів, що попереджають поширення зараженості зерна, зернових продуктів шкідниками хлібних запасів. Заходи боротьби з ними поділяються на профілактичні і винищувальні. Значно краще і вигідніше не допустити розмноження шкідників, чим знищувати їх у продуктах, тому основою боротьби із комірними шкідниками є профілактика.
Стратегія захисту зернових запасів від шкідників грунтується на особливостях їхнього поширення, розвитку, розмноження й шкодочинності, залежить від умов, способів і режимів зберігання зерна й зернопродукції та поєднує комплекс карантинних, профілактичних і винищувальних заходів на всіх етапах заготівлі, транспортування й тривалого зберігання.
Профілактичні заходи, спрямовані на убезпечення запасів зерна й зернопродуктів від шкідливих комах та кліщів, проводять до засипання зерна в склади. Це звичайна підготовка технічної бази й дезінсекція зерносховищ. Профілактичні заходи передбачають постійне підтримання потрібного санітарного режиму в зерносховищах та на прискладській території, створення несприятливих умов (температура, вологість зерна) для розвитку й розмноження шкідників.
Використання фізико – механічних мір боротьби (очищення, охолодження, сушіння зерна і інше) забезпечить зниження і ліквідацію зараженості зерна і продукції.
Провідну роль у боротьбі з комірними шкідниками у складах і сховищах відіграють винищувальні заходи, найбільш ефективним захисним заходом є фумігація зерна препаратами для боротьби зі шкідниками запасів та в боротьбі з мишоподібними гризунами використовувати родентициди, дозволені відповідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Головними умовами ефективності фумігації є ретельна герметизація, правильне дозування та витримання періоду експозиції
Роботи з хімічної дезінсекції повинні виконуватись спеціально підготовленими особами спеціалізованих підприємств, що мають відповідні державні ліцензії на проведення вказаних робіт з суворим дотриманням правил безпеки, які обумовлені відповідними інструкціями, регламентів застосування пестицидів, індивідуальної та громадської безпеки.
Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області рекомендує всім сільськогосподарським підприємствам тримати на контролі збереження хлібних злаків і при потребі проводити боротьбу зі шкідниками.
Також необхідно дотримуватися системи методів, правил і процедур, спрямованих на мінімалізацію сприятливих умов для життєдіяльності, репродукції і розвитку шкідників хлібних запасів. Мета такого контролю полягає в уникненні як непотрібних обробок, так і недопустимих рівнів зараження комірними шкідниками.