Вплив регуляторів росту на процеси розвитку сільськогосподарських рослин
Сучасна система землеробства використовує значний арсенал хімічних композицій для протруювання насіння, захисту рослин: боротьби з бур’янами, хворобами та шкідниками, пролонгації зберігання продукції рослинництва тощо.
Особливу групу препаратів становлять регулятори росту рослин — речовини, що дають змогу спрямовано впливати на процеси розвитку рослинного організму, регулювати тривалість окремих етапів онтогенезу, посилювати стійкість до несприятливих чинників, а також максимально реалізувати потенціал сортів чи гібридів за різних технологій вирощування. Крім прямого впливу на лінійні розміри рослин, застосування регуляторів росту сприяє закладанню більшої кількості генеративних органів, повнішому наливу зерна й покращенню адаптивних можливостей, вони спрямовано впливають на процеси розвитку рослин.
Використання регуляторів розвитку за вирощування різних сільськогосподарських культур є економічно доцільним та науково обґрунтованим заходом, що допомагає оптимізувати продуктивність сортів без різкого збільшення екологічного навантаження на агроценози.
При використання рістрегулюючих сполук необхідно враховувати не лише видову специфічність культури, сортові відмінності, а й фази розвитку рослин. Слід також зазначити, що відповідно до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» регулятори росту повинні пройти державну реєстрацію та бути включеними до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Сьогодні створено регулятори росту рослин нового покоління, які характеризуються високою ефективністю та екологічною безпекою. Вони активізують основні процеси життєдіяльності рослин – мембранні процеси, поділ клітин, ферментні системи, фотосинтез, процеси дихання й живлення, а також сприяють підвищенню біологічної та господарської ефективності рослинництва. Їхнє застосування передбачено у різних технологіях вирощування широкого спектру сільськогосподарських культур: технічних, кормових, олійних, коренеплідних, зернових, у тому числі й озимих.
Сучасні препарати використовують з метою запобігання виляганню злакових, а також посилення росту кореневої системи, регулювання процесів плодоношення і дозрівання культур, підвищення продуктивності рослин та їхньої стійкості до несприятливих факторів середовища.