Навчання з питань безпечного поводження з пестицидами
Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області продовжує надавати матеріал за Програмою навчання осіб, діяльність яких пов’язана з транспортуванням, зберіганням, застосуванням, торгівлею пестицидами, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.06.2023року № 1264.
Ця інформація буде в нагоді для осіб, які мають на меті успішно пройти перевірку наявності чи відсутності необхідних знань і навичок з питань безпечного поводження з пестицидами та в подальшому отримати свідоцтво про проходження навчання з питань безпечного поводження з пестицидами.
У попередній статті ви мали змогу ознайомитись з системою захисту рослин в Україні та її основними елементами, законодавством України у сфері захисту рослин, законодавством України щодо розміщення на ринку пестицидів і агрохімікатів. На разі, до вашої уваги матеріал за темою № 4 – «Види пестицидів та особливості їх застосування у сільському господарстві», за підтемою №1 –«Класифікація пестицидів за призначенням, хімічним класом, ступенем небезпечності. Види препаративних форм для технічних продуктів та пестицидів міжнародної системи кодування.»
Пестициди (від лат. pest шкода і- caedо загальноприйнята у світовій практиці збірна – знищувати) – назва хімічних препаратів для захисту культурних рослин від шкідників, збудників хвороб, знищення бур’янів.
Пестициди використовують для знищення живих організмів: комах, кліщів, гризунів, бактерій, вірусів, грибів, небажаної трав’янистої та чагарникової рослинності тощо, які завдають шкоди рослинництву і тваринництву. За своєю природою пестицидні речовини є біологічно активними, вони здатні спричинювати порушення життєдіяльності живих організмів рослинного і тваринного походження.
Сучасний асортимент пестицидів охоплює велику кількість препаративних форм, більшість з яких належать до різних груп органічних сполук. Різні групи хімічних речовин і навіть окремі препарати характеризуються певною специфікою фізіологічного механізму дії, при цьому деяким речовинам притаманна вибіркова токсичність щодо різних груп або окремих видів шкідливих організмів. За походженням діючого інгредієнта пестициди бувають неорганічні, органічні та біологічні. Неорганічні і органічні сполуки становлять найбільш численну групу. Залежно від хімічного складу діючих речовин органічні пестициди поділяються на хімічні групи (класи). Біологічні пестициди мають рослинне, грибне, вірусне, бактеріальне походження.
Висока стійкість пестицидних речовин до впливу на них чинників природного середовища сприяє забрудненню останнього. Найважливішими чинниками, що запобігають зменшенню забруднення навколишнього природного середовища, є зменшення норм витрати препаратів, кратності їх застосування.
Класифікація за призначенням передбачає поєднання препаратів у групи залежно від того, для знищення яких шкідливих організмів вони використовуються.
За призначенням усі пестициди поділяються на такі групи:
- інсектициди — для знищення шкідливих комах;
- акарициди — для знищення рослиноїдних кліщів;
- інсектоакарициди — для одночасного знищення шкідливих комах і рослиноїдних кліщів;
- афіциди — для знищення попелиць;
- нематоциди — для знищення фітопатогенних нематод;
- лімациди — для знищення слимаків;
- родентициди — для знищення гризунів;
- фунгіциди — для знищення збудників грибних захворювань;
- бактерициди — для знищення збудників бактеріальних хвороб;
- гербіциди — для знищення небажаної трав’яної рослинності (бур’янів);
- арборициди — для знищення небажаної деревної та чагарникової рослинності;
- альгіциди — для знищення водоростей.
Залежно від того, на які стадії розвитку шкідників діють окремі препарати, їх поділяють на:
- овіциди — для знищення яєць комах, кліщів та ін.;
- ларвіциди — для знищення личинок комах.
Окрему групу становлять препарати — протруйники насіння.
У сучасному асортименті фітофармакологічних засобів використовується багато біологічно активних речовин, серед яких виділяють такі групи:
- синтетичні феромони — речовини, які приваблюють самців комах;
- репеленти — речовини, запах і смак яких відлякують комах і тварин;
- стерилянти — хімічні сполуки різного походження, які при потраплянні в організм комах позбавляють їх здатності до розмноження;
- гормони — речовини високої біологічної активності, які, потрапляючи в організм, регулюють його найважливіші функції (регулятори росту, розвитку і розмноження комах);
- антифіданти — речовини, які пригнічують живлення комах;
- гаметоциди — речовини, що спричинюють стерильність рослин, зокрема бур’янів, переважно чоловічого пилку, використовуються у селекції рослин.
Крім того, існує кілька груп препаратів зі специфічною дією безпосередньо на рослини:
- дефоліанти — речовини, що зумовлюють опадання листя;
- десиканти — речовини, що зумовлюють висихання рослин на корені;
- ретарданти — речовини, що стримують ріст рослин і призводять до вкорочення стебел і пагонів;
- герміциди — загальна назва хімічних сполук, що використовуються для знищення усіх видів мікроорганізмів;
- регулятори росту — хімічні сполуки, що впливають на процеси росту і розвитку рослин, комах;
- синергісти — речовини, що посилюють дію пестицидів;
- фуміганти — для знищення шкідників і збудників хвороб рослин у закритих приміщеннях.
Більшість сучасних препаратів здатні діяти на шкідників одночасно через шлунок, шкірні покриви, дихальні органи і проникати у тканини рослин, тому їх прийнято називати препаратами комплексної дії.
По характеру проникнення препарати поділяються на такі основні групи:
- контактні – діють на шкідників отруйно лише при безпосередньому стиканні з їх тілом;
- кишкові – спричинюють отруєння шкідників при надходженні в організм разом з кормом;
- системні, внутрішньорослинні – препарати, які здатні проникати в рослини через вегетуючі органи, корені, насіння. Вони роблять рослинний сік на тривалий час отруйним для шкідників, не завдаючи шкоди самим рослинам;
- фуміганти – хімічні сполуки, що у вигляді отруйного газу або пари проникають в організм комах і тварин через органи дихання і спричинюють їх отруєння.
Класифікація пестицидів за хімічним складом є найпоширенішою.
Умовно їх можна об’єднати в такі класи: 1) хлорорганічні сполуки; 2) фосфорорганічні сполуки; 3) похідні карбамінової, тіо- і дитіокарбамінової кислот; 4) карбонові кислоти та їх похідні); 5) похідні сечовини; 6) гетероциклічні сполуки; 7) нітро- і галоїдпохідні фенолу; 8) вуглеводні, кетони, альдегіди та їх похідні; 9) сірка та її препарати; 10) фторовмісні сполуки; 11) мідьвмісні сполуки; 12) органічні металовмісні сполуки; 13) синтетичні піретроїди; та ін.
До хімічних сполук, які використовуються або пропонуються для захисту рослин від шкідливих організмів, існують такі вимоги:
- пестицидна ефективність — повинні знищувати або обмежувати розвиток шкідливих організмів, збудників хвороб, бур’янів, не впливаючи негативно на довкілля;
- економічна ефективність — витрати на використання пестицидного препарату повинні бути значно меншими порівняно з вартістю збереженої сільськогосподарської продукції внаслідок його застосування;
- санітарно-гігієнічні властивості — не спричинювати негативного впливу на здоров’я людей і довкілля під час використання.
Гігієнічна класифікація пестицидів.
Гігієнічна класифікація пестицидів вивчає такі властивості: стійкість, леткість, токсичність пероральну та шкірно-резорбтивну, кумулятивність, бластомогенність (канцерогенність), тератогенність (виродливість), ембріотоксичність (дія на материнські органи), алергенність та деякі інші.
У системі безпечного поводження з пестицидами важливе місце посідає методологія встановлення класу небезпеки препаратів за ступенем їх токсичності й небезпеки для людини. Клас небезпеки вказується на етикетці пестициду, у рекомендаціях щодо його застосування та іншій нормативноінструктивній документації.
Пестициди підрозділяються на чотири класи небезпечності відповідно до «Гігієнічна класифікацію пестицидів за ступенем небезпечності» (ДСП 8.8.1.2.002-98):
I – надзвичайно небезпечні;
II – небезпечні;
III – помірно небезпечні;
IV – малонебезпечні.