Збережіть своє господарство від лейкозу великої рогатої худоби!
Серед вірусних захворювань сільськогосподарських тварин лейкоз великої рогатої худоби (ВРХ) займає одне з основних місць в Україні.
Лейкоз – це хронічна інфекційна хвороба великої рогатої худоби, інших ссавців та різних видів птахів, що характеризується порушенням процесу дозрівання клітинних елементів крові, злоякісним розростанням кровотворної та лімфоїдної тканин, утворенням у різних органах пухлин.
Тваринництво при цьому несе значні матеріальні збитки, недоотримання приплоду і молока через передчасну вибраковку маточного поголів’я. І, що головне, – при лейкозі ВРХ суттєво порушуються обмінні процеси в організмі хворої тварини, як наслідок відбуваються зміни якісних характеристик молока та м’яса, тож вживання молока від хворих тварин є потенційною небезпекою для здоров’я людини через накопичення в такому молоці канцерогенних речовин.
На даний час не доведена можливість зараження людини лейкозом від великої рогатої худоби, але генетична спорідненість вірусів лейкозу ВРХ та Т-клітинного лейкозу людини не виключають такої можливості у майбутньому, наприклад, внаслідок мутацій вірусів.
Вірус лейкозу виділяється із організму хворої тварини з кров’ю, а також з молоком, слиною та іншими секретами, які можуть містити клітини крові (лейкоцити). Зараження тварин відбувається при їх контакті між собою, при спільному утриманні на пасовищах, фермах, вигульних майданчиках, при доїнні хворих та здорових тварин одним доїльним апаратом.
Також, значну роль у перенесенні вірусу від хворих тварин до здорових відіграють лікувальні маніпуляції – використання нестерильних інструментів при ін’єкціях, штучному осіменінні, тавруванні, обрізці копит, ректальних дослідженнях, фіксації тварин за носову перетинку тощо.
Особливістю лейкозу є те, що розвиток клінічних проявів хвороби може тривати протягом багатьох місяців і років, при цьому візуально здорова тварина виділяє вірус у навколишнє середовище, тобто є джерелом інфекції для інших тварин.
Вірус лейкозу стійкий до дії низьких температур, але чутливий до дії високих температур (кип’ятіння, пастеризація) та дезінфектантів у звичайних концентраціях. Тому, санітарна обробка та знезараження інструментів, господарського інвентарю та приміщень дезінфікуючими розчинами є одним із шляхів профілактики зараження лейкозом.
На жаль, на даний час в Україні і світі не існує ефективних та безпечних профілактичних вакцин (щеплень) проти лейкозу великої рогатої худоби.
Тому оздоровчі заходи щодо лейкозу базуються на лабораторних дослідженнях крові від великої рогатої худоби із наступним вилученням позитивно реагуючої худоби із загального стада. Ізолювання інфікованих тварин від неінфікованих на підставі результатів лабораторних досліджень залишається основним методом боротьби з лейкозом ВРХ в усьому світі.
Проте, лейкоз ВРХ – це не вирок! За правильного підходу до справи, виконання рекомендацій державної служби ветеринарної медицини є можливість якомога швидше оздоровити тваринництво від даної хвороби.
Головними і найбільш дієвими способами профілактики лейкозу ВРХ та збереження свого власного господарства від зараження, а також не допущення розповсюдження даної інфекції необхідно дотримуватись простих правил:
- продаж, закупівлю худоби, будь-які переміщення та здача на забій, проводити тільки з відома державної ветеринарної служби;
- при завезенні худоби (ВРХ) з інших регіонів обов’язкове 30-денне карантинування з дослідженням на лейкоз;
- власникам тварин обов’язково слід проводити ідентифікацію, регулярне обстеження ВРХ, починаючи з 6 місячного віку, на лейкоз, при виявленні даного захворювання, рекомендовано здавати реагуючих на забій з подальшим проведенням дезінфекції приміщення.