СОСНОВА СТОВБУРОВА НЕМАТОДА – BURSAPHELENCHUS XYLOPHILUS
ДО УВАГИ СУБ’ЄКТІВ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ ОБІГ ОБ’ЄКТІВ РЕГУЛЮВАННЯ!
Деревина у багатьох країнах світу є основним матеріальним ресурсом лісу, який використовує людина. При міжнародному товарообміні збільшується ризик поширення небезпечних шкідників деревини. Одним з найбільш небезпечних шкідників хвойних є соснова стовбурова нематода Bursaphelenchus xylophilus, що вражає різні породи хвойних дерев, широко поширених у світі. Переносниками є жуки з роду Monochamus (вусачі), а також заражені нематодою пило- і лісоматеріали, деревина, щепа, тирса, саджанці хвойних порід.
Уся продукція лісо- та пиломатеріалів, що імпортується в Україну, підлягає ретельному догляду та лабораторній експертизі, а також, у разі потреби, іншим фітосанітарним процедурам.
З районів поширення соснової стовбурової нематоди заборонено завезення всіх форм деревини хвойних порід . При необхідності деревина повинна бути висушена при високій температурі, а також вона повинна бути вільна від льотних отворів вусачів. Для тирси рекомендується прогрівання гарячим паром або фумігація. Встановлено, що для знищення шкідника і його переносників ефективним є лише прогрівання при високій температурі з нагріванням всіх дерев’яних предметів до 60ºС., що можливе у печах для випалювання цегли.
Хвойні лісоматеріали із країн поширення нематоди B.xylophilus дозволяється ввозити на територію України лише без кори чи її залишків, після обробки за методом теплового сушіння або фумігації, про що зазначається у фітосанітарному сертифікаті країни-експортера з відповідним маркуванням на деревині.
Ввезення в Україну відходів деревини, дерев’яних ошурків та іншої подрібненої деревини із країн поширення нематоди можливе лише після фумігації чи теплового сушіння, що підтверджує відповідна декларація.
Садивний матеріал, живі рослин ялиці, кедра, кипарису, ялівцю, ялини, сосни, псевдо цуги і цуги із країн поширення нематоди B.xylophilus в Україну заборонено.
Якщо дерев’яний пакувальний матеріал ввозять в Україну, перевозять територією країни та експортують як супровідний матеріал із різними вантажами, він має бути очищеним від кори (окорованим), термічно обробленим чи знезараженим.
Під час надходження дерев’яного пакувального матеріалу на митницю у місці призначення державні фітосанітарні інспектори візуально перевіряють наявність маркування і його відповідність міжнародному стандарту з фітосанітарних заходів (ISPM) № 15 «Керівні принципи регулювання дерев’яного пакувального матеріалу, що використовується у міжнародній торгівлі» та наявність ознак пошкодження шкідниками.
Слід зазначити, що, дотримуючись вимог міжнародного законодавства, вантажовласники і перевізники убезпечують себе від невиправданих затримань і простоїв вантажів, додаткових витрат на проведення фітосанітарного контролю до дерев’яної тари чи вимушених витрат на зберігання вантажів. Крім цього, перевозячи вантажі у супроводі обробленої і відповідно маркованої дерев’яної тари, можна гарантувати убезпечення від випадкового завезення в Україну небезпечних карантинних та інших, ще невідомих, шкідливих організмів, які можуть нести загрозу. Адже набагато краще та дешевше запобігти проникненню карантинних організмів, аніж потім витрачати величезні кошти і докладати чималих зусиль на їхню локалізацію і ліквідацію.