Непідвладний – колорадський жук!
Початок літа – кінець осені – час, коли на картоплі, томатах, баклажанах, перцю та інших пасльонових культурах живуть шкідники – колорадські жуки. Жук приносить багато неприємностей фермерам і городникам. Позбавитися від нього не так просто, тому що він стійкий, витривалий і швидко розмножується.
Зовнішній вигляд:
Жук розміром 8 – 12 мм, жовтий чи червоножовтий, рідше жовтобурий зі світлішими надкрилами й темними плямами на голові та передньоспинці. Тіло короткоовальне, сильне, опукле, блискуче; на надкрилах десять чорних смужок. Яйце розміром 0,8 – 1,4 мм, червоножовте, блискуче, видовженоовальне.
Як правило в наших країнах шкідник розвивається у кілька поколінь. Переносить зиму як доросла комаха (фаза жука). Якщо знаходиться у всіх інших фазах то взимку він помирає. У середині весни колорадський жук вилазить назовні. Прискорює процес появи його також теплі дощі.
Відсотків 30-60% комахи після зими знову закопуються в грунт на кілька місяців, тим самим спокійно переносячи отрути, які застосовуються проти нього, в початковій фазі вирощування картоплі. Завдяки таким «іграм в хованки» від колорадського жука не так легко позбутися.
Розмноження колорадського жука
Розмножується жук колорадський дуже швидко. У середньому самка відкладає від 500 до 700 яєць. Період від 16 до 34 днів. Після чого настає фаза лялечки, яка триває ще кілька тижнів. Для порівняння, після зими популяція колорадського жука може збільшиться в 200 разів. Розвиток цих личинок залежить від харчування і погоди.
Стверджувати, що за допомогою певного засобу від колорадського жука можна позбутися назавжди, неправильно. Ці комахи настільки витривалі, що швидко пристосовуються не лише до нових кліматичних умов, але й до дії хімічних засобів. Жуки здатні перебратися у ваш город з чужої ділянки, тому що великі відстані, як ми вже з’ясували, для них не є проблемою. Ситуацію ускладнює й те, що частина комах обов’язково зможе сховатися на зимівлю у ґрунт, щоб з’явитися на картопляному бадиллі і листі інших пасльонових культур вже наступного сезону.
Природні вороги
У колорадського жука немає природних ворогів, які б зменшували його розмноження. Є, звичайно, златоглазки, жужелиці, хижі клопи і павуки, але вони не особливо впливають на їхню популяцію. Як правило, препарати, що використовуються при обробці, негативно позначаються і на його ворогах.
Допомога “природних ворогів” колорадського жука
Відомо, що колорадський жук не дуже сильно шанує запахи деяких рослин. Це, наприклад, біла конюшина, гірчиця і ялівець. Також у якості тимчасового захисту можна спробувати розкласти під кущами свіжоскошений чистотіл.
Народні засоби проти колорадського жука
Крім усіх перерахованих вище заходів, тимчасово відкласти масове поширення жуків також допоможуть деякі народні хитрощі. Це, зокрема, обприскування посадок цибульно-часниковим відваром, полиново-перцевим або мильно-зольним настоєм, мульчування ґрунту березовою або сосновою тирсою та інші подібні методи. Але, проблему появи на пасльонових культурах колорадського жука вони теж до кінця не вирішують.
Препарати з тривалим терміном дії
Усі, хто вже навчений гірким досвідом використання недосконалих засобів боротьби з колорадським жуком, обирають промислові препарати нового покоління. Вони гарантують тривалий термін дії і, завдяки цій особливості, правильно оброблені такими засобами посадки не залучать колорадського жука протягом усього сезону.