Лейкоз великої рогатої худоби: що потрібно знати та як захистити стадо
Лейкоз великої рогатої худоби — це хронічне вірусне захворювання, що уражає кровотворну систему тварин. Воно завдає значних економічних збитків господарствам через зниження продуктивності, вимушене вибракування та обмеження у торгівлі.
Що спричиняє лейкоз?
Збудник хвороби — ретровірус лейкозу великої рогатої худоби (BLV). Він передається переважно:
- через кров під час інвазивних ветеринарних процедур (ін’єкції, татуаж, ректальні дослідження), якщо інструменти були недостатньо оброблені;
- від матері до теляти (під час вагітності або через молозиво й молоко);
- через укуси комах-кровосисів;
- при тісному контакті тварин у стаді.
Ознаки хвороби
Лейкоз має тривалий інкубаційний період, який може тривати від кількох місяців до кількох років. Зовнішні клінічні ознаки з’являються лише у частини інфікованих тварин.
Можливі симптоми:
- збільшення периферичних лімфовузлів;
- схуднення, зниження апетиту;
- зменшення надоїв;
- слабкість, задишка;
- набряки підгруддя або черевної стінки;
- порушення функцій шлунково-кишкового тракту.
Багато тварин тривалий час залишаються безсимптомними, але все одно є носіями вірусу.
Як поширюється хвороба в господарстві
Основний фактор ризику — використання одного інструменту для кількох тварин без дезінфекції. Вірус передається навіть при мінімальній кількості крові.
Також поширенню сприяє:
- висока щільність утримання;
- незакріпленість груп тварин;
- відсутність регулярних досліджень.
Лейкоз ВРХ невиліковний, тому основний акцент — на профілактиці.
Основні заходи:
- Регулярні дослідження стада — згідно з ветеринарними вимогами.
- Чітке розділення позитивних і негативних тварин.
- Використання індивідуальних або одноразових інструментів під час процедур.
- Термічна обробка молока від позитивних корів перед випоюванням телятам.
- Вибракування інфікованих тварин для ліквідації вогнища.
- Контроль комах-кровосисів, санітарно-ветеринарних умов і щільності утримання.
Наслідки для господарства
Лейкоз призводить до:
- зниження надоїв і репродуктивної здатності;
- падежу тварин у пізніх стадіях хвороби;
- неможливості реалізації молока та м’яса від позитивних тварин у звичайному обігу;
- фінансових втрат через вибракування поголів’я.
Тому профілактика та рання діагностика — критично важливі для збереження здорового стада.
Фахівці Держпродспоживслужби здійснюють:
- моніторинг епізоотичної ситуації;
- контроль виконання ветеринарно-санітарних вимог;
- лабораторні дослідження;
- супровід господарств у програмах оздоровлення від лейкозу.
Мета — запобігти поширенню захворювання, зберегти продуктивність тварин і забезпечити безпечність продукції тваринництва.