Лихо для зерна – шкідники запасів
Шкідливі комірні комахи – це справжнє лихо для зерна, що зберігається. Маючи високу потенційну здатність до розмноження, вони за тривалого зберігання зернопродуктів і сприятливих для їхнього розвитку умов накопичуються у значній кількості. Встановлено, що в лабораторних умовах дві пари жуків комірного й рисового довгоносиків у зерні пшениці за дев’ять місяців розвитку дають потомство, відповідно, 6211 і 7978 особин.
За даними НААНУ в Україні поширено 116 видів комірних шкідників. Серед них кліщів – 34%, комах – 60 (жуків – 51, метеликів – 9), мишоподібних – 6%. Найпоширеніші та найнебезпечніші шкідники зерна та зернової продукції в Україні комірний і рисовий довгоносики, великий і малий хрущаки, гороховий і квасолевий зерноїди, зерновий точильщик, рудий коротковусий і суринамський борошноїди, зернова міль, млинова та південна комірна вогнівки, борошняний кліщ, хатня миша, сірий та чорний пацюки. Мишоподібні гризуни, окрім безпосереднього поїдання зерна, руйнують споруди приміщень, обладнання та переносять збудники хвороб людей і тварин (туляремії, енцефаліту, чуми, холери, ящуру).
Живлячись зерном, шкідники забруднюють його шкірками від линянь, загиблими особинами, екскрементами, павутиною. Заражене шкідниками борошно склеюється в грудочки, ущільнюється, в ньому підвищується температура й вологість. Воно змінює колір, запах і смакові якості. Значна кількість видів комірних шкідників (рисовий довгоносик, зернові міль і шашіль) потрапляє до комори із зерном, яке заражується вже в полях чи під час обмолоту та на токах, а також через одяг, взуття робітників чи гризунами і птахами. Основна маса шкідників накопичується в місцях постійного зберігання хлібних запасів. Так, комірний довгоносик живе й розвивається виключно в сховищах. Прогризене та пошкоджене зерно набагато швидше заселяють плісняві гриби, що, проростаючи, псують його, виділяючи при цьому шкідливі речовини. Ці гриби, насамперед представники роду Fusarium, спричиняють отруєння – мікотоксикози людей і тварин. Тому не можна використовувати зіпсоване, запліснявіле зерно для виготовлення хлібопродуктів або на корм худобі. Великої шкоди завдають комірні шкідники насіннєвому матеріалу, знижуючи його кондиційні показники.
Пошкоджене насіння пшениці та кукурудзи може втратити до 75% схожості. Важливо знати, що на життєдіяльність комірних шкідників істотно впливає температурний режим. Кожен вид комах і кліщів проявляє активність лише у визначених межах температур. Оптимальний температурний діапазон для розвитку більшості шкідників хлібних запасів перебуває у межах 18–32°С. Тривалі мінусові і мінімальні позитивні температури стримують їх розвиток і розмноження. У зерні, яке охолоджене до нижніх температурних порогів, не відбувається наростання чисельності комах та кліщів і вони поступово гинуть. В таких умовах можна зберігати зерно і без дезінсекції.
Нижній температурний поріг розвитку основних шкідників зернових запасів: кліщі – 6°С; комірний довгоносик, зернова вогнівка – 10°С; млинова вогнівка – 11°С; рисовий довгоносик, зернова міль – 13°С; південна комірна вогнівка – 14°С; булавовусий і малий борошняні хрущаки – 15°С; сурінамський борошноїд, зерновий шашіль – 16°С.
Заходи боротьби. Залежно від зараженості зерна в явній чи прихованій формах, визначають стратегію захисту яка ґрунтується на поєднанні комплексу профілактичних і винищувальних заходів протягом періоду зберігання.
Важливими профілактичними заходами є доведення до відповідних технічних і санітарних вимог зерносховищ тривалого зберігання зерна збирання врожаю за оптимальної вологості, очищення від насіння бур’янів та інших домішок, сортування й просушування зерна до вологості 13%, а за підготовки до тривалого зберігання — на 1–1,5% нижче. Зберігання зерна нового врожаю окремо від минулорічного, насіннєвого – від продовольчого й фуражного; підтримання в сховищах температури та вологості відповідно до технологічних вимог, інструкцій та пори року; за систематичного контролю температури зерна використовувати штучне зниження її до мінус 5…10°С.
Проводити охолоджування зерна провітрюванням із відчиненням дверей, вікон, вентилювання за допомогою стаціонарних або пересувних агрегатів, переміщенням зерна транспортерами, пропуском через зерноочисні та інші агрегати з продуванням холодним повітрям.
Для сигналізації появи та обмеження чисельності ряду шкідників зернових запасів використовувати феромонні пастки. У разі виявлення в зерні або в зернопродуктах навіть невеликої кількості шкідників слід негайно здійснити спеціальні винищувальні заходи. Необхідно звернути увагу, що оптимальна температура проведення фумігації становить близько 15С°. Якщо температура нижче, таблетки з фумігантом можуть не розкластися повністю, що може призвести до появи покоління комах, стійких до фумігантів. Тривалість фумігації за температури: 5–10°С – 10 діб, 11–15°С – 7 діб, 16–20°С – 6 діб, 21–25°С – 5 діб, понад 26°С – 4 доби.
Роботи з превентивної та знезаражувальної хімічної обробки виконують виключно спеціалізовані підприємства, що мають відповідні державні ліцензії на проведення вказаних робіт.