Критерії вибору сорту озимої пшениці для посіву

0
IMG_2759

Сьогодні продовольча безпека – актуальна тема серед населення не лише нашої країни, а й усього світу. Пшениця озима – одна з найважливіших зернових культур і за посівними площами займає в Україні одне з перших місць.

В умовах сучасної ринкової економіки, обмежених фінансових можливостей одним із найефективніших засобів ведення успішного сільського господарства залишаються інноваційні сорти та гібриди, що максимально адаптовані до сучасних природно-кліматичних умов і, звісно, високоякісний посівний матеріал.

Вплив вибраного сорту на результат майбутнього врожаю оцінюється від 20% до 50%, що є досить вагомим. Сорти відрізняються один від одного реакцією на окремі фактори технології вирощування, потенціалом врожайності, стійкістю до несприятливих факторів вирощування, строками дозрівання та іншими характеристиками. Перш за все при виборі сорту слід враховувати найбільш суттєві елементи продуктивності, які є вирішальними для конкретної місцевості. Щоб мати гарантований та стабільний врожай необхідно висівати сорти, які пройшли всебічну оцінку в умовах конкретного регіону та агротехніки.

За генетичним потенціалом (рівнем врожайності) та вимогами до умов вирощування (пристосованості до ґрунтово-кліматичних умов і технологій вирощування) сорти озимої пшениці розподіляються на наступні групи:

  • Інтенсивні – мають дуже високий потенціал врожайності, потребують високих агрофонів (попередники, ґрунти, живлення, захист), на яких здатні розкрити свій потенціал в повній мірі;

  • Проміжні (універсальні) – більш стійкі до несприятливих умов вирощування, мають кращі адаптивні властивості, можуть забезпечувати високий врожай за несприятливих умов. Ці сорти також добре реагують на високі агрофони;

  • Пластичні (адаптивні) – мають високу агроекологічну пластичність, високу адаптивність, добру регенераційну здатність навесні. Ці сорти у екстремальних умовах перевищать інтенсивні та проміжні сорти за врожайністю.

У кожному господарстві варто вирощувати сорти різної групи стиглості. При використанні сортів різних за строками дозрівання, кожен із них збирають у різні строки в міру дозрівання, краще і ефективніше використовується збиральна техніка, зменшуються втрати врожаю.

Ранньостиглі сорти, як правило, встигають сформувати врожай до настання суховіїв та посухи. Хоча в окремі роки, з посушливою весною, ранньостиглі сорти можуть постраждати більше, а опади, які випадуть пізніше, посприяють підвищенню врожайності середньо – та пізньостиглих сортів. Саме тому, в господарствах доцільно висівати 3-4 сорти різних груп стиглості.

При виборі сорту озимої пшениці необхідно враховувати наступні критерії:

  • якість насіння;

  • стійкість до вилягання, посухи або надмірного зволоження;

  • морозо – посухостійкість;

  • стійкість до хвороб;

  • стійкість до осипання та проростання в колосі;

  • остистість колосу;

  • висота рослин;

  • оптимальні строки сівби;

  • вибагливість до ґрунтів та обробітку ґрунту;

  • рекомендовану густоту стояння.

Вибір з «Державного Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні» (далі – Реєстр) найбільш придатного сорту набуває першочергового значення, адже лише озимої пшениці у Реєстр на 2023 рік внесено більше 600 сортів вітчизняної та іноземної селекції. Зарубіжна селекція направлена на створення сортів та гібридів інтенсивного типу, котрі забезпечують високий урожай при умові повного забезпечення потреби рослин в елементах живлення та засобах захисту, натомість вітчизняні сорти характеризуються кращою пластичністю, тобто здатністю забезпечувати оптимальний урожай при нижчих параметрах поживного та захисного режимів.

Отже, для конкретних технологій і умов вирощування необхідно підбирати конкретні сорти, які найбільше пристосовані саме для таких умов. Спадковий рівень інтенсивності сорту і відповідність технологій вирощування – основна умова ефективного використання генетичного потенціалу сорту.

To Top