Ясенева смарагдова вузькотіла златка – смарагдовий вбивця
2019 року на території Луганської області вперше виявлено жука ксилофага з поетичною назвою – Ясенева смарагдова вузькотіла златка, латинська назва Agrilus planipennis Fairmaire.
Відповідно до офіційної інформації цього шкідника не виявлено в Україні та нашому регіоні (Перелік регульованих шкідливих організмів А-1 «Карантинні організми, відсутні в Україні»). Однак, історія має багато прикладів, коли шкідник включався до переліку вже після проникнення на нову територію і завдання істотної шкоди.
Станом на 1.01.2023р. карантинний режим по ясеневій смарагдовій вузькотілій златці запроваджено на території Луганської та Харківської областей.
Ясенева смарагдова вузькотіла златка – це одна з особливо шкідливих та агресивних стовбурових комах, на відміну від інших стовбурових шкідників вона здатна нападати як і на абсолютно здорові так і ослаблені дерева, що завжди приводить до їх загибелі. Шкідник небезпечний не тільки для ясеня, а і для деяких видів в’язів, горіхів, пошкоджує і листяні породи дерева: тополю, клен, дуб, осику, вільху, граб, березу, липу та ліщину.
Зазвичай, ясенева смарагдова вузькотіла златка, заселяє від верхівки до скелетних гілок крони ясенів, що ростуть на відкритих територіях чи на узліссях. Шкідник заселяє дерева різного віку також і у містах: сквери, парки, алейні посадки.
Як розпізнати ясеневу смарагдову вузькотілу златку?
Жук смарагдово-зелений із золотистим, бронзуватим або фіолетовим забарвленням довжиною 7,5-15,0 мм і шириною до 3мм. Яйця овальні, 1×0,6 мм. Довжина личинок до 3 см. Лялькування відбувається в кінці квітня – травня. Молоді жуки протягом 1-2 тижнів прогризають вихідний канал. Льотний отвір типовий для видів роду Agrilus D-подібної форми, шириною 3-4 мм.
Шкодочинність
Зазвичай ясенева смарагдова вузькотіла златка завдає шкоди деревам полезахисних насаджень, рідше – у глибині лісу. Великої шкоди завдають як імаго, так і личинки. Імаго живляться листям дерев, личинки шкодять стовбурам. Личинкові ходи дуже вигнуті, забиті буровою мукою, розширюються із зростанням личинки. Заселені дерева мають розріджену крону, листя передчасно жовтіє і опадає, уздовж стовбура і головних гілок розвиваються вторинні пагони. На 3-й рік зараження багато гілок відмирають, стовбур тріскається, стають помітні численні льотні отвори. Для виявлення ходів необхідно видалити кору з живих дерев. На території України златка здатна активно розмножуватись при середній температурі +19*С і зимувати при -30*С. За 6-7 років активного розмноження златка завдає серйозної шкоди насадженням, на протязі 2-3 сезонів може зникнути від 35% до 100% уражених дерев.
Способи поширення
Ясенева смарагдова вузькотіла златка розповсюджується за допомогою транспортних засобів з вантажам, посадковим матеріалом, дерев’яним пакувальним матеріалом, дровами в усіх стадіях розвитку. Самостійно імаго поширюються на відстань від 1 до 20км.
Виявлення
На ранніх стадіях заселення ясеневою смарагдовою вузькотілою златкою встановити дуже важко, для цього і використовуються феромонні пастки. Саме за допомогою пасток вирішується одне з основних завдань аналізу фітосанітарного ризику по завчасній та всебічній оцінці виду шкідника, здатного представляти загрозу для сільського та лісового господарства країни або будь-якої конкретної території. Державними фітосанітарними інспекторами ПФК «Кременчук» спільно з представниками ДП «Кременчуцьке лісове господарство» було проведено моніторинг лісових насаджень «Кременчуцького лісництва» на виявлення ясеневої смарагдової вузькотілої златки.
Шкідливість ясеневої смарагдової вузькотілої златки загрозливо велика. Традиційні хімічні методи захисту не дають необхідного результату і не дозволяють зупинити подальше поширення цього шкідника. Єдиним способом знищення на даний момент є вирубка і знищення уражених дерев.