Як запобігти самозігріванню та злежуванню зерна
Після збирання врожаю важливо не лише правильно висушити зерно, а й забезпечити належні умови його зберігання. Порушення технології може призвести до самозігрівання, злежування, пліснявіння і, зрештою, до значних втрат якості та маси зерна.
Самозігрівання — це процес підвищення температури зернової маси внаслідок дихання самих зерен, а також мікроорганізмів чи комах. Якщо теплота не відводиться, температура всередині насипу поступово підвищується, створюючи сприятливі умови для розвитку цвілі, кліщів і шкідників.
Наслідки самозігрівання: зниження схожості насіння, втрата товарних властивостей, поява затхлого запаху, зміна кольору та утворення грибкової плівки.
Основні причини самозігрівання та злежування
- Підвищена вологість зерна — понад 14% для пшениці, 13% для ячменю, 12% для кукурудзи.
- Недостатнє охолодження зерна перед закладанням у сховище.
- Високий рівень засміченості зернової маси.
- Відсутність або неефективна вентиляція приміщення.
- Надмірна висота насипу, через що повітря не проникає вглиб зернової маси, утворюються осередки підвищеної вологості.
Як запобігти самозігріванню зерна
- Своєчасно очищати й висушувати зерно
- Очищене зерно дихає слабше, тому менше виділяє тепла.
- Вологість зерна перед зберіганням має бути нижчою за критичну для кожної культури.
- Сушіння проводять поступово, щоб не пошкодити зародок і не знизити схожість насіння.
- Охолоджувати зернову масу
- Після сушіння зерно необхідно охолодити до температури навколишнього повітря.
- Восени бажано провести активне вентилювання, щоб знизити температуру зернової маси до +10…+12 °C.
- Забезпечити рівномірну вентиляцію
- Зерно у сховищах слід періодично вентилювати, особливо під час різких перепадів температури.
- Для насипного зберігання обов’язково використовують аераційні канали або труби.
- Регулярно контролювати стан зерна
- Один раз на 10–15 днів перевіряють температуру та вологість у різних шарах насипу.
- При виявленні «гарячих точок» (ділянок із підвищеною температурою) зерно потрібно перемішати або перекласти та забезпечити його провітрювання.
- Не перевищувати рекомендовану висоту насипу
- Для сухого зерна — не більше 2,5–3 м,
- Для насіннєвого — не більше 1,5–2 м.
Профілактика злежування
- Перед засипанням зерно необхідно просіяти й видалити домішки.
- Не зберігати зерно різних культур або партій з неоднаковою вологістю в одному бункері.
- Періодично ворушити чи перемішувати зернову масу, особливо у перші тижні після закладання.
- Уникати потрапляння атмосферної вологи й конденсату — дах і стіни складу мають бути сухими та герметичними.
Підприємствам і фермерським господарствам рекомендується:
- проводити лабораторний контроль вологості та зараженості зерна;
- дотримуватися вимог державних стандартів (ДСТУ) та технологічних інструкцій;
- у разі появи ознак псування — негайно звертатися до фахівців служби для отримання консультації та рекомендацій.
Фахівці Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області нагадують: належне зберігання зерна — це не лише питання якості, а й продовольчої безпеки регіону.