Повитиця польова. Правила утилізації для населення
Повитиця польова — це один із найнебезпечніших карантинних бур’янів-паразитів в Україні. Не маючи ні коренів, ні справжніх листків, вона використовує тонкі ниткоподібні стебла (жовтого або оранжевого кольору), щоб за допомогою спеціальних органів — гаусторіїв — присмоктуватися до рослини-господаря (люцерни, буряків, картоплі, винограду тощо) та повністю висмоктувати з неї життєві соки.
Через такий паразитичний спосіб життя повитицю часто називають “фітовампіром”. Уражені рослини різко припиняють ріст, слабнуть і, зрештою, гинуть. Окрім прямої шкоди врожаю, насіння повитиці є отруйним для худоби, а сама рослина часто переносить вірусні хвороби.
Особлива небезпека полягає у швидкому поширенні: одна рослина може дати до 15 тисяч насінин, які зберігають життєздатність у ґрунті до шести років. Вони поширюються з насінням, ґрунтом, водою та транспортними засобами.
Методи боротьби та правила утилізації
Оскільки повитиця польова є карантинним об’єктом, заходи боротьби з нею є суворими та вимагають відповідальності.
Утилізація для населення
Для власників присадибних ділянок, які виявили невеликі осередки повитиці, найбезпечніший і найефективніший метод утилізації скошеної маси — це термічне знищення:
- Скошування: Негайно і низько скосіть вогнище ураження (до моменту цвітіння та утворення насіння), захопивши невелику здорову зону навколо нього.
- Спалювання: Скошену масу необхідно ретельно висушити та спалити у спеціально відведеному місці, з дотриманням усіх протипожежних правил. Це гарантує повну загибель насіння.
- Заборонено: Категорично заборонено викидати повитицю у звичайний компост або залишати скошену масу на ґрунті, оскільки це лише сприятиме подальшому поширенню насіння.
- Гербіциди: На необроблюваних ділянках після скошування залишки можна обробити дозволеними контактними гербіцидами суцільної дії.
Найкращий спосіб захисту — профілактика:
- Використовуйте лише перевірений насіннєвий матеріал із фітосанітарним контролем.
- Дотримуйтесь сівозміни (висівайте стійкі культури: зернові, соняшник).
- Проводьте глибоку осінню оранку, оскільки насіння повитиці проростає лише з верхнього шару ґрунту (до 6 см).
- Ретельно очищуйте інструменти та техніку.
Повитиця польова — це значна загроза, яку не можна ігнорувати. Для успішної боротьби потрібна негайна реакція, повне знищення вогнищ та суворе дотримання правил утилізації. Виявлені рослини, скошені до цвітіння, слід обов’язково спалити для запобігання подальшому поширенню. При виявленні значних площ ураження необхідно негайно повідомити фахівців Держпродспоживслужби.